Реклама

Пацюків навчили обмінюватись думками через мозковий інтерфейс

( 4 Голосів, Всередньому: 5.00 із 5 )
Tuesday, 05 March 2013

пацюкиВчені, підключивши мозок двох тварин-гризунів за допомогою електроніки до Інтернету, змусили цих тварин обмінюватися думками, що дозволило їм спільними зусиллями вирішити поставлене просте завдання. Цей зв'язок між двома мозками, завдяки Інтернету, діяв дуже швидко і надійно, незважаючи на те, що пацюків розділяла відстань більше 3 тисяч кілометрів. Експерименти були проведені Мігелем Ніколелісом, вченим-нейробіологом з університету Дюка, який отримав достатню популярність завдяки його роботам по створенню протезів, керованих "силою думки".

"Наші попередні дослідження в області інтерфейсів комп'ютер - головний мозок переконали нас у тому, що мозок є значно гнучкішим і краще адаптується до різних умов, ніж ми вважали раніше" - розповідає Ніколеліс, - "У ході експериментів мозок легко пристосовувався до прийому і обробки сигналів , що надходять від пристрою ззовні живого організму. Нам вдалося змусити мозок тварини реагувати на невидиме інфрачервоне світло за допомогою штучно вживлених датчиків. І розвиваючи цю ідею далі, ми задалися питанням, чи може мозок сприймати і обробляти сигнали від тіла іншої подібної тварини?".

Для нових експериментів Ніколеліс і його колеги навчили пару лабораторних пацюків натискати на певний важіль у їх клітці при появі світлового сигналу. Якщо тварини натискали на правильний важіль, вони отримували воду або шматочок їжі як винагороду.

Один з пацюків цієї пари, отримавши зв'язок його мозку з електронним пристроєм, був перетворений у "кодуючий пристрій", зразки його мозкової діяльності були переведені в електричні сигнали. Ці сигнали потім були оцифровані і передані через Інтернет до електронного пристрою, підключеного до мозку другого пацюка, "декодера", де відбувалося зворотне перетворення цифрових даних в електричні сигнали, які здійснювали стимулюючу дію на нервові тканини мозку пацюка-декодера. Реальний світловий сигнал не подавався у клітці пацюка-декодера, але тварина повинна була сприйняти електричні сигнали, що надходили ззовні для того, щоб дізнатися, на який із важелів у клітці їй необхідно натиснути для отримання води та їжі.

І пацюк-декодер впоралася успішно з вищеописаним завданням у 70 відсотках випадків. Але "ментальний зв'язок" через Інтернет працював в обидві сторони. Якщо пацюк-декодер натискав на неправильний важіль у клітці, пацюк-кодувальник отримував заохочення не у повному обсязі, це забезпечувало свого роду зворотний зв'язок і заохочувало тварин діяти більш злагоджено.

"Ми помічали, що коли пацюк-декодер здійснював помилку, пацюк-кодувальник демонстрував поведінку, яка відбивалась на його мозкових функціях, що повинно було допомогти його партнеру розібратися у всьому цьому і виконати всі дії правильно" - пояснює Ніколеліс, - "Пацюк-кодувальник свідомо чи навіть підсвідомо збільшував співвідношення сигнал/шум своєї мозкової діяльності, більш ясно уявляючи собі правильне рішення і відсуваючи на задній план усі сторонні думки. Переданий мозковий сигнал ставав чистішим, яснішим, його було легше сприйняти і інтерпретувати, що дозволяло пацюку-декодеру швидше прийняти вірне рішення і натиснути на потрібний важіль. Через нетривалий час пацюк-кодувальник адаптувалася до такого "очищення" своїх думок, а пацюк-декодер практично перестав помилятися у своїх діях і виконував правильні дії, постачаючи себе і свого партнера заохочувальними призами".

"Ментальний" зв'язок зберігся, коли одного з пацюків відправили на інший континент на відстань більше 3200 кілометрів. Незважаючи на появу затримки, пов'язаної з передачею інформації через Інтернет з лабораторії в університеті Дюка у Північній Кароліні у лабораторію Міжнародного інституту нейробіології (International Institute of Neuroscience of Natal, ELS-IINN), Бразилія, обидва пацюки, вже набули певного досвіду у ментальному спілкуванні та безперешкодно виконували правильні дії.

Тепер дослідники працюють над експериментом, у ході якого вони збираються зв'язати розуми відразу кількох тварин, створити так звану "мозкову мережу", яка дозволить тваринам вирішувати більш складні завдання.

 

 

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: dailytechinfo.org