Реклама

Messenger виявив застиглі моря лави на Меркурії

( 2 Голосів, Всередньому: 4.00 із 5 )
Monday, 17 October 2011

лава на МеркуріїОрбітальний апарат НАСА Messenger, що працює впродовж півроку на орбіті навколо Меркурія, передав на Землю дані, згідно з якими ця планета є не тільки гарячою, а ще й вкрита товстим шаром вулканічних виділень. За словами вчених величезна частина планети вкрита висохлою лавою. Сьогодні у космічному агентстві НАСА опублікували сім різних наукових документів, де описані нові відкриття, зроблені за допомогою апарата Messenger.

Нагадаємо, що апарат Messenger був відправлений до Меркурія у 2004 році, однак остаточно на орбіту він вийшов лише у березні цього року. Зараз у НАСА кажуть, що нові дані однозначно свідчать про набагато складнішу історію цієї планети, ніж вважалося досі.

Камери високої роздільної здатності Messenger'а показали, що величезні потоки вулканічної лави, що колись розтікалися поверхнею планети, дозволили створити великі гладкі рівнини у північній частині планети. З’ясовано, що під нинішньою поверхнею Меркурія існують кратери глибиною понад 1,6 км, які у наші дні вщерть заповнені остиглою та затверділою лавою. Фактично, товстий шар лави вкриває близько 6% всієї поверхні Меркурія. Дана особливість, як кажуть спеціалісти, пояснює багато особливостей планетарних процесів.

Приблизно 3,5 – 4 млрд. років тому гігантські потоки лави розтікалися приблизно на 150-200 кілометрів від точки виверження, утворюючи величезні озера з розжарених металів та гірських порід. Такі потоки спрямовувались у низинні частини планети, вирівнюючи поверхню Меркурія. Зараз вчені заявляють, що не можуть сказати, як довго могли відбуватися конкретні виверження вулканів, однак очевидно, що загальна вулканічна активність на планеті тривала декілька сотень мільйонів років.

У 1970-х роках Меркурій вивчався американським апаратом Mariner 10, і вже тоді у дослідників з’явилися припущення про значні вулканічні відкладення на поверхні. Довести це на практиці вдалося тільки зараз. У НАСА кажуть, що за допомогою порівняння даних з Mariner’а 10 і Messenger’а можна створити порівняно цілісну картину поверхні Меркурія.

Минулий меркуріанський вулканізм спричинив іще одну дивину на планеті: ландшафти неправильних форм. Тут були знайдені численні западини неправильних форм. Ці западини на поверхні планети розташовані, як правило, групами і їхній діаметр коливається від кількох десятків метрів до кількох кілометрів. Багато з них є порівняно свіжими, запевняють вчені.

Спеціалісти підозрюють, що западини утворилися після того, як лава охолола і відбулася дегазація з випаровуванням сірчистих сполук. Даний фактор наштовхує на думку про те, що випарувані сполуки досі повинні знаходитися в атмосфері планети.

У документах НАСА йдеться про те, що склад поверхні Меркурія значно відрізняється від інших планет земної групи. Наприклад, Меркурій містить у 10 разів більше сірки, ніж Земля чи Місяць. Це може свідчити про те, що мільярди років тому планета формувалася з дещо інших порід. Вважається, що планети земної групи були сформовані з невеликих космічних тіл і метеоритів хондритів. У Меркурія прото-матеріалами слугували, швидше за все, дещо інші компоненти.

На підставі рентгенівських досліджень, проведених за допомогою наукового обладнання Messenger'а, фахівці кажуть, що за рештою показників Меркурій можна класифікувати як планету земної групи – поширення радіоактивних елементів тут приблизно відповідає земному рівню. Водночас, у атмосфері Меркурія виявлено доволі велику кількість летких речовин, що споріднює Меркурій із Венерою, Землею та Марсом.

магнітне поле Меркурія

Також у НАСА пояснюють, що, згідно з останніми спостереженнями, Меркурій не одержав настільки сильного теплового випромінювання від Сонця, як вважалося, інакше багато із зазначених елементів випарувалися б або ж вступили б у реакції. Зараз фахівці НАСА продовжують отримувати дані з гама-спектрометра Messenger'а, який дозволить визначити глобальний вміст стабільних елементів, таких як залізо, кремній та оксиген. Окрім того, будуть отримані дані про поширеність багатьох елементів на поверхні планети, що дозволить краще зрозуміти регіональні геологічні процеси. Магнітометр Messenger'а показав, що магнітні полюси Меркурія розташовуються майже на його осі обертання, відхилення складає не більше 3 градусів. Водночас, його магнітний екватор виявився відхиленим від географічного екватора приблизно на 484 км. Зміщення означає, що напруженість поля у північній частині планети у три-чотири рази сильніше, ніж у південній. До того ж, магнітне поле на Меркурії у рази слабше за земне, що відбулося внаслідок існування тонкої розплавленої залізної кірки на зовнішній частині ядра.

Слабка магнітосфера Меркурія не забезпечує достатнього захисту планети від сонячного вітру. Магнітосфера Землі є достатньо сильною для того, щоб не пропустити більшу частину вітру на поверхню планети. На Меркурій, як вважають у НАСА, періодично обрушуються дуже сильні сонячні вітри, які вносять свою корективу у хімічні процеси на поверхні. У НАСА зазначають, що апарат Messenger як і раніше продовжує передавати наукові дані про планету, і в перспективі космічне відомство планує уточнити вже зібрану інформацію.

 

 

За матеріалами: cybersecurity.ru

Переклад: Infoserfer

 


Seo продвижение сайта в украине по материалам сайта. | Раскрутка сайта подробности здесь.