Реклама

Приватний місяцехід Polaris висадиться на Місяць вже у 2015 році

( 3 Голосів, Всередньому: 5.00 із 5 )
Saturday, 07 April 2012

місяцехід PolarisКомпанія Astrobotic Technology заявляє про плани дослідити північний полюс Місяця за допомогою власного місяцехода Polaris, який буде шукати на земному супутнику водяний і метановий лід. Що це - тріумф приватної космонавтики чи чергова занадто завчасна декларація про наміри?

Як вважає американська компанія Astrobotic Technology, щоб частково окупити витрати на місію, її потрібно реалізувати до грудня 2015 року. Це дозволить вкластися у часові рамки проекту Google Lunar X-Prize.

Перша приватна компанія, що зможе висадити місяцехід і керувати ним на поверхні земного супутника, одержить $20 млн. Тому запуск Polaris за допомогою ракети-носія Falcon 9 приватної фірми SpaceX намічений на кінець жовтня 2015 року. Через чотири дні спускальний модуль досягне Місяця та його північного полюса, де у цей момент буде літо. Вибір часу посадки пояснюється необхідністю забезпечити постійне живлення сонячних батарей. Крім того, передбачається, що у сонячний період буде простіше виявити масиви водяного льоду, наявність якого на місячних полюсах було виявлено за допомогою ударного зонду НАСА.

Polaris продовжить пошуки місячного льоду 12 днів, після чого, у листопаді 2015-го, Сонце зникне за місячним горизонтом, і місія завершиться. У додаток висадка місяцехода буде ще й рекламною акцією: Astrobotic Technology розраховує на продаж послуг свого планетоходу космічним агентствам США та ЄС для майбутніх досліджень інших планет Сонячної системи.

місяцехід Polaris

Polaris. Незвично високий чотирьохколісний планетохід із високо розміщеною антеною та засобами спостереження, а також дещо незвичайною підвіскою (тут і нижче зображення Astrobotic Technology).

Polaris проектується загальною масою не більше 150 кг, з яких 80 кг складе корисне навантаження, таке як бур, обладнання для інструментального аналізу добутого матеріалу, а також дві оптичні камери і нейтронний спектрометр, що допоможе у попрередньому відборі точки буріння.

Місяцехід буде оснащений трьома вертикальними сонячними батареями загальною потужністю у 250 Вт і двома пасивними радіаторами охолодження для відводу надлишкового тепла. Камери об'ємного зображення і лазерний далекомір (можливо, навіть повноцінний лідар, якщо його вдасться настільки мініатюризувати) дозволять наземному операторові не тільки керувати планетоходом, але і записувати об'ємне зображення місячної поверхні. Широкосмугова параболічна антена буде відповідати за радіозв'язок із Землею. Хоча віддалене керування і передбачене, однак Polaris обладнаний системою автономного обходу перешкод і небезпечних місць. Нагадаємо: саме потрапляня на пухкий реґоліт «вбивало» попередні місяцеходи. Людина-оператор не завжди може адекватно керувати пристроєм, що знаходиться на відстані 1,3 світл. сек; сумарна затримка сигналу іноді досягає досить значних величин.

Хоча у місяцехода пасивна підвіска, є можливість зміни кліренсу: при мінімальному кліренсі машина буде бурити, а при максимальному - пересуватися. Підвіска виконана без пружин - не завжди надійних елементів при низьких температурах. Швидкість обрана невелика, всього 1,08 км/год, забезпечувати її буде силова установка номінальною потужністю у 250 Вт і піковій до 800 Вт. Загальні розміри планетоходу Polaris - 2,4 х 1,7 х 2,6 м (Д х Ш х В). Чому такий високий? Astrobotic Technology впевнена у необхідності підтримки постійного візуального контакту із Землею (для зв'язку з оператором) і Сонцем (для живлення батарей). При цьому розробника не бентежить велика висота центру ваги і потенційна нестійкість апарата: за словами фахівців компанії, випробування у Долині Смерті (щоправда, при земній гравітації) показали, що це не проблема при низькій швидкості та розвинутих ґрунтозачіпах на чотирьох колесах.

схема польоту місяцеходу Polaris до Місяця

Схема польоту Polaris до Місяця. Доставка місяцеходу до цілі покладена на ракету Falcon 9 компанії SpaceX. Тріумф приватної космонавтики?

Наскільки реальний проект? Безперечно, проведена значна робота, і порівняння конструкції з іншими американськими планетоходами показує безсумнівно кращу вагову віддачу. Проте на даному етапі розвитку проекту важко бути впевненим у його пропрацьованості. Прототип вже проходив наземні випробування, однак безліч технічних деталей не розкривається. Навіть накопичувач енергії (очевидно, суперконденсатори) не називається, як і багато інших деталей. Маса модуля надзвичайно мала для такого навантаження, а ми добре знаємо, як часто прагнення до економії ваги вело до зниження надійності (досить згадати американські марсоходи з їхньою підвіскою). Іншим важливим фактором тепер є час. До запланованого запуску залишилось зовсім небагато часу.

 

 

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: science.compulenta.ru