У минулому Сонячна система могла мати ще одну гігантську планету. Її зникнення дозволило планетам земної групи вишикуватися у стабільну послідовність, в якій вони перебувають зараз, що, у свою чергу, уможливило зародження життя на Землі. До такого висновку прийшли вчені з Південно-Західного дослідницького інституту, що в американському місті Сан-Антоніо.

До складу Сонячної системи входить 8 планет: 4 невеликі планети земної групи та 4 гігантські зовнішні планети. Дослідники провели комп'ютерне моделювання еволюції нашої планетної системи і прийшли до висновку, що раніше гігантських планет могло бути п'ять.

За словами доктора Девіда Несворного, динамічна нестабільність Сонячної системи, коли їй було 600 мільйонів років, впливала на орбіти гігантських планет. Це було причиною гравітаційних взаємодій, які вплинули на гігантські планети та малі тіла. Одним із результатів цих процесів, припускають вчені, було утворення Пояса Койпера. Деякі тіла досягли планет земної групи і зіткнулися з ними. Гігантські планети також попрямували до Сонця, розчистивши центральну частину планетної системи від малих тіл.

Доктор Несворний і його колеги припускають, що рух гігантських планет до середини Сонячної системи міг значно вплинути на планети земної групи. У результаті навіть було можливим зіткнення Землі з Марсом або Венерою. Можливо, цього не відбулося завдяки тому, що орбіта Юпітера швидко змінилася, а Уран чи Нептун були витиснуті у дальню частину планетної системи.

Ця теорія говорить про те, що механізм, який дозволив Юпітерові витиснути Уран і Нептун, змінив орбіту Юпітера, а невеликі планети, що знаходяться ближче до Сонця, перестали підпадати під вплив гігантських планет.

Однак моделювання, проведене на підставі теорії, показало, що Юпітер міг витиснути не Уран і Нептун, а ще одну гігантську планету, причому набагато далі - за межі Сонячної системи. Ця планета, ймовірно, було порівнянною по масі з Ураном та Нептуном. Орбіта Юпітера змінилася саме завдяки зникненню п'ятої гігантської планети, свідчить експеримент.

За матеріалами: iscience.ru