В океані знайдені нові загадкові форми життя. Виявилось, що на великій глибині, у тому числі й у знаменитій Маріанській западині, живуть гігантські одноклітинні амеби.

Експедиція проходила у липні 2011 року і включала ту область Тихого океану, де знаходиться Маріанська западина. Фахівці Океанографічного інституту Скріппса Університету Каліфорнії у Сан-Дієго разом із інженерами товариства National Geographic досліджували западину за допомогою численних зондів, оснащених цифровими відеокамерами і підсвічуванням у видимому та інфрачервоному діапазонах. Камери поміщалися у кулі з товстостінного скла, здатного витримати гігантський тиск величезної товщі води.

У результаті відеопошуків вченим вдалося задокументувати існування найглибоководніших ксенофіофорів - гігантських амеб, що живуть тільки на серйозних глибинах.

Незважаючи на те, що ксенофіофори, як і інші амеби, є одноклітинними, їхні розміри досягають 10 см, на порядки більше, ніж у їхніх звичайних родичів. Мешканці морського дна служать організмами-хазяїнами для безлічі паразитів. Гігантські амеби були знайдені у заглибленні Сирена Маріанського жолоба, на глибині 10641 м. Дотепер найбільші глибини, на яких виявлялися ксенофіофори, не перевищували 7500 м.

Ксенофіофори, знайдені у результаті попередніх експедицій // Lisa Levin, David Checkley

На сьогоднішній день вчені думають, що ксенофіофори - найбільші у природі одноклітинні. Однак цим дивні властивості ксенофіофорів не обмежуються: вони містять багато свинцю, урану і ртуті - важких металів, вкрай отрутних для звичайних живих клітин.

З їхнім місцеперебуванням пов'язана їхня висока стійкість до низьких температур і високого тиску, а також звичка до повної темряви.

«Дослідження професора Лізи Левін показало, що ці одноклітинні ще й служать хазяїнами для різноманітних багатоклітинних організмів. Існування на нашій планеті цих гігантських клітин в умовах глибоководних морських жолобів відкриває небачені горизонти у дослідженні біологічної розмаїтості, а також розширює наші знання про біотехнологічний потенціал живих організмів і їхніх здатностей в адаптації до життя у надзвичайно тяжких умовах», – відзначив Даг Бартлетт, фахівець із мікробіології океанів, що організував експедицію у Маріанську западину, слова якого приводить прес-служба Університету Каліфорнії у Сан-Дієго.

Ксенофіофори можуть виявитися лише вершиною айсберга: живий світ на великих глибинах, можливо, набагато більш різноманітний. Камерам також вдалося зафіксувати і надзвичайно глибоководних медуз.

Використані у дослідженні зонди - Dropcam - були розроблені і вперше використані інженерами National Geographic Society Еріком Беркенпасом і Грехемом Вільхельмом, які брали участь у липневій експедиції.

«Dropcam – це пересувні автономно працюючі підводні апарати, що складаються з відеокамери високої роздільної здатності з підсвічуванням, запечатані у скляній сфері. Вони оптимально підходять для вивчення морського життя на великих глибинах, будучи там «очима» вчених», – розповідає один із творців приладу Ерік Беркенпас. Камери приваблюють до себе тварин особливими приманками: ця технологія була розроблена у Скріппсі ще у 1960-их роках.

У перспективі вчені планують навчитися ловити глибоководних тварин за допомогою зондів, щоб вивчати їхнє життя у лабораторних акваріумах з високим тиском, що імітують рідне для них середовище Маріанського жолоба.

«Як один із деяких видів, знайдених у глибинах океану, ксенофіофори стали емблемою того, що нам несуть глибини океану. Ці дивні гіганти чудово пристосовані до найтяжкіших умов середовища, але разом із тим вони дуже тендітні і поки мало вивчені. Ці та багато інших мешканців глибин потребують нашого захисту: діяльність людини проникає все ближче і ближче до океанського дна», - впевнений професор Левін.

За матеріалами: gazeta.ru