Реклама

Зубні пломби із нанокомпозиту вбережуть від бактерій та відновлять структуру зубів

( 2 Голосів, Всередньому: 5.00 із 5 )
Friday, 04 May 2012

зубна пломба композитВ Університеті Меріленду (США) розроблена технологія, що, без сумніву, зацікавить дантистів та, особливо, їхніх нещасних пацієнтів. Мова йде про нанокомпозит, що не тільки може використовуватися як пломба для зубної порожнини, але і здатний знищувати будь-які бактерії, які залишилися у зубі, а також відновлювати (!) його структуру, втрачену у результаті руйнування.

Основою нанокомпозиту стали наночастинки фосфату кальцію, які і здійснюють відновлювальні роботи у зубному матеріалі. А інгредієнтом, що вбиває бактерії, які сховалися у зубній порожнині, є наночастинки срібла та четвертинний амонійний азот та лужний pH, що обмежує здатність бактерій до створення навколо себе комфортного кислотного середовища. Словом, якщо судити окремо, то нічого нового, начебто, і немає: корисність для зубів кальцієвих солей і бактерицидні властивості срібла відомі давно. От тільки ніхто ще досі не пропонував використовувати їх у вигляді наночастинок у стоматологічній справі. І ніхто не намагався об'єднати все це в одному матеріалі для пломб. Так що все геніальне, як завжди, елементарне, а головне - лежить на поверхні.

зубна пломба композит

Новий пломбувальний матеріал обіцяє відновити втрачену структуру зуба так, що ця неприємна процедура може більше ніколи не знадобитися. (фото eHow Health)

Правда, можна задатися питанням, а чому б просто не створити рідину для промивання рота з тими ж компонентами, щоб у пломбах взагалі відпала усяка потреба. Відповідь теж на поверхні. Навіть наночастинки вугілля підозрюють у здатності викликати найнеприємніші недуги, що вже говорити про наночастинки срібла, явно схильного до прояву цитотоксичних властивостей (інакше як би бактерії гинули?). Щоб у майбутньому сподіватись на одержання дозволу на використання цих наночастинок хоча б як компоненту пломбувального матеріалу, вченим довелося почати випробування на тваринах. І якщо цей етап пройде без ускладнень, далі будуть довгі тести на людях, і років через 5-10, можливо, матеріал добереться до стоматологічних кабінетів...

 

 

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: science.compulenta.ru