За допомогою найбільшого прискорювача частинок на Землі дослідники створили найгарячішу та найщільнішу речовину, що коли-небудь існувала на Землі, яка у 100 000 разів гарячіша за центр Сонця.

Після Великого Вибуху, що відбувся 13.7 мільярдів років тому, лічені мілісекунди речовина перебувала в стані під назвою кварк-глюонна плазма (хромоплазма).

За допомогою Великого адронного колайдера (ВАК) у CERN (Європейському центрі ядерних досліджень) вчені зіштовхнули один з одним важкі іони свинцю на швидкостях близьких до швидкості світла. При цьому генерувалася температура в більш ніж 1.6 трильйонів градусів по Цельсію, що у 100 000 разів гарячіше, ніж у центрі Сонця. При цьому був створений найщільніший матеріал із коли-небудь спостережуваних - щільніше лише чорні діри.

Результати, які були озвучені на конференції Quark Matter Conference в Енесі, Франція, дозволять вченим зрозуміти еволюцію раннього Всесвіту і відтворити ті умови, які тоді існували.

Один із фундаментальних будівельних блоків матерії, що називається кварком, у парі з глюоном формує 'складові' субатомні частинки, такі як протони та нейтрони. Але через кілька мікросекунд після Великого вибуху, Всесвіт був настільки гарячим і щільним, що кварки та глюони існували у вільному й незв'язаному стані.

Отримані результати підтвердили, що кварк-глюонна плазма діє майже як рідина, з мінімальною в'язкістю. Ці результати отримані на основі аналізу інформації, зібраної протягом останніх двох тижнів роботи ВАК в 2010 році, коли прискорювач перевели із протонів водню на іони свинцю.

Професор Джефрі Тейлор із Мельбурнського університету та команда вчених, яка працювала над цим проектом, описує цю роботу як неймовірне досягнення. "Цей стан речовини не зустрічається ніде на Землі й виникає лише при зіткненні двох нейтронних зірок", - пояснює  він.

За матеріалами: globalscience.ru