Земля сформувалася більше 4,5 млрд років тому, але дотепер не охолонула. Дослідження, проведене Ітару Сімідзу з Університету Тохоку (Японія) і його колегами, показало, що тільки половина внутрішнього тепла планети є результатом природної радіоактивності. Усе інше - це «первісний жар», який залишився з тих часів, коли гарячий газ, пил та інше вперше з'єдналися в нашу Землю.

Дослідники оцінили кількість радіогенного тепла за допомогою геонейтрино. Ця теплота - результат розпаду радіоактивних елементів (в основному урану та торію). У період з березня 2002 по листопад 2009 року датчики, встановлені в глибині гори Ікенояма біля міста Каміока, зареєстрували 841 нейтрино. Приблизно 485 з них були вироблені ядерними реакторами та радіоактивними відходами. Ще 245 були результатом взаємодії космічного випромінювання з молекулами газу в атмосфері. Тільки 111 нейтрино були пов'язані вченими із природною радіоактивністю Землі. (Інший метод аналізу дав цифру дещо меншу - 106.)

Вчені підрахували, що щосекунди крізь кожний квадратний сантиметр земної поверхні проходить близько 4,3 млн частинок, породжених розпадом урану-238 і торія-232. У результаті генерується приблизно 20 тВт тепла. Попередні дослідження показали, що розпад калію-40 (японські датчики його не вимірювали) дає ще 4 тВт. Все разом складає близько 54% теплоти, яка проходить крізь поверхню Землі.

Попередні оцінки радіогенного тепла в цілому узгоджуються з цим показником. Але вони були засновані на аналізі хімічного складу метеоритів: вважається, що останні містять приблизно ту ж пропорцію елементів, що й газопилова хмара, з якої утворилась Сонячна система. Прямі вимірювання Землі дотепер не проводилися.

Оскільки швидкість радіоактивного розпаду відома, можна обчислити, скільки теплоти втратила планета в минулому і як впливала на цей процес тектоніка плит.

Сьогодні Земля охолоджується приблизно на 100^оC кожний мільярд років. Останні промені вмираючого Сонця освітять тектонічно мертву планету, континенти якої давно застигли на одному місці.

Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Geoscience.

За матеріалами: science.compulenta.ru