Співробітники французького Комісаріату з атомної та альтернативної енергетики запропонували спосіб дистанційного виявлення «нелегальних» ядерних реакторів ділення. До цієї групи можна віднести будь-який реактор, даних про роботу якого немає у Міжнародному агентстві по атомній енергії (МАГАТЕ). Відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, саме МАГАТЕ повинне стежити за тим, щоб учасники договору виконували свої зобов'язання.

Автори роботи планують задіяти в пошуках гігантські мобільні детектори нейтрино. Ядерний реактор неодмінно стає наймогутнішим джерелом електронних антинейтрино, що народжуються при бета-розпаді, а це дає вченим шанс відокремити відповідний йому сигнал від фонового.

Оскільки нейтрино мають малий перетин взаємодії з речовиною, детектори, що реєструють їх, повинні бути надзвичайно великими. У проекті французів один детектуючий модуль містить 138 тисяч тонн рідкого сцинтилятору на основі лінійного алкілбензолу С₁₈Н₃₀ в об'ємі, рівному 160 000 м³. Для виготовлення модуля буде необхідна циліндрична ємність радіусом в 23 і висотою в 96,5 м, а також тисячі фотоелектронних помножувачів.

Супертанкер буде доставляти такий детектор до місця роботи, де його опустять на глибину в кілька сотень або тисяч метрів. Номінальна тривалість процесу нагромадження даних встановлена на рівні шести місяців.

Число фонових подій, що реєструються зануреним на 2500 м детектором за півроку в різних точках земної кулі (ілюстрація авторів роботи).

Прийнявши ці дані за основу, фізики розрахували зразкову кількість рееєстрованих детектором фонових (фон в цьому випадку створюють атомні електростанції, геонейтрино, мюони космічних променів) подій для різних географічних областей. Отримані значення були перетворені в імовірність виявлення реакторів різної потужності; як виявилося, 300-мегаватну установку детектор, що перебуває від неї на відстані 300 км і занурений не менш ніж на 1500 м, здатний відшукати за півроку. П'яти детекторів і одного року повинно вистачити для виявлення 50-мегаватного реактору з відстані в 200 км.

Самі вчені вважають, що в найближчі 30 років їхню ідею цілком можна реалізувати. Вартість проекту вони при цьому не враховують.

За матеріалами: compulenta.ru