Група вчених із Університету Женеви, Швейцарія, провела дослід, що доводить, що швидкість взаємодії заплутаних (entangled – особливий квантовий стан частинок) фотонів перевищує швидкість світла. Це означає, що поширення інформації у квантових системах не підкоряється законам теорії відносності Айнштайна.

Заплутані частинки відрізняються від звичайних тим, що частина їхніх характеристик перебуває у залежності між собою. Наприклад, спін фотона може приймати всього 2 значення: одиниця й мінус одиниця. Квантова механіка стверджує, що якщо одночасно виміряти спіни заплутаних частинок, то один завжди виявиться одиницею, а інший - мінус одиницею. При цьому теорія не накладає обмеження на швидкість взаємодії частинок і не пояснює його механізми.

Учені провели наступний дослід. У дослідницькому центрі в Женеві створювалася пара заплутаних фотонів. Вони розділялися, і по оптоволоконних кабелях відправлялися в села Сатін’я (Satigny) та Жюссі (Jussy), розташовані на відстані 18 кілометрів одне від одного. Фахівці в Сатін’ї та Жюссі вимірювали параметри "отриманих" фотонів.

Відповідно до теорії відносності, швидкість будь-якого процесу в природі не перевищує швидкості світла, і за час вимірювання фотони не встигають вплинути один на одного. Заплутані фотони повинні поводитися як незалежні частки, але численні вимірювання показали, що параметри все рівно залишаються взаємозалежними. Вченим вдалося підрахувати, що швидкість взаємодії між частинками повинна перевищувати швидкість світла в 100 тисяч разів.

Явище заплутаності було відомо ще в часи Айнштайна. Він називав його "примарною взаємодією на відстані" (spooky action at distance) і вважав основною перешкодою загальному застосуванню теорії відносності. За минулі роки висувалася безліч гіпотез, які намагалися пояснити заплутаність. Багато вчених навіть сумнівалися в тому, що подібний ефект існує. Нові досліди однозначно доводять існування квантової заплутаності, однак нічого не можуть сказати про механізми взаємодії.