Метаматеріали взаємодіють зі світлом таким чином, наче вони не підкоряються законам фізики. Вони можуть обігнути світло навколо об’єкта так, наче його там взагалі немає. Проте метаматеріали повинні бути чітко структуровані в наномасштабі для того, щоб досягти цих екзотичних ефектів.

Винахідник із дослідницького університету Duke University, США, що сконструював перший плащ-невидимку в 2006 році, створив програмне забезпечення, яке значно прискорює проектування метаматеріалів. Він і його колеги використали цю програму, аби створити легкий плащ, який є невидимий для широкого спектру мікрохвильового випромінювання - і вони зробили це всього за 10 днів.

Девід Сміт (David R. Smith) із Duke University та Tai Джун Куй (Tai Jun Cui) із Південно-Східного Університету (Southeast University) в Нанджингу, Китай, очолюють роботу, яка є поворотним моментом у сфері метаматеріалів. Плащ, який створили дослідники працює із випромінюванням з частотою від 1 до 18 гігагерца - смуга настільки ж широка як і видимий спектр. Ніхто ще не створив маскуючий пристрій, який працює у видимому спектрі, і ті метаматеріали, які були виготовлені, працюють лише з вузькими смугами світла. Але плащ, який би робив об'єкт невидимим для світла лише одного кольору, не принесе багато користі. Плащ, який побудував Сміт, дуже надйний, він успішно переправляє майже все випромінювання, яке на нього падає.

Плащ дійсно вражаючий, каже Ніколас Фенг (Nicholas Fang) із Ілінойського Університету (University of Illinois), що працює над метаматеріалами для відображення біологічних матеріалів надвисокої чіткості. Але що більше вражає, це те, що новий підхід у проектуванні прискорить розробку нових метаматеріалів. Сміт стверджує, що він і його група вже вдосконалили свою технологію, проте через те, що їхня остання робота ще неопублікована, він не може конкретизувати, що вони зробили.

Інші типи метаматеріалів, повідомляє Сміт, включаючи оптичні пристрої, що поглинають світлову енергію і концентрують її, замість відвертання її, - концептуально є протилежністю плаща. " Також, "гіперлінзи" які працюють із широким діапазоном хвиль, що концентрують світло, пропущене звичайними лінзами, могли б революціонізувати відображення біологічних об’єктів. Фенг та інші розробили вузькосмугові гіперлінзи із розрішенням всього декілька мілімікронів, що роблять видимими молекулярні процеси в клітинах. Гіперлінза, що працює із широкою смугою довжин хвиль, могла б легко працювати зі всіма кольорами видимого та інфрачервоного світла.

Кінцевою метою, стверджує Джон Пендрі (John Pendry) із Імперського Коледжу Лондона (Imperial College London), є маскування у видимому спектрі світла, і в своїй останній роботі Сміт показав напрямок для подальших розробок. "Немає жодних непереборних перешкод для того, аби створити плащ, що працює в оптичних частотах",  повідомляє Пендрі.