Якщо записати абсолютно всі цифрові дані світу на компакт-диски і скласти ці диски, то стопка цих дисків простиралася б у висоту на відстань, рівну відстані між Землею та Місяцем. Вся технологічна інфраструктура світу, відповідно до досліджень, ще в 2007 році мала ємність приблизно в 295 екзабайт інформації, а це означає, у свою чергу, що переважна більшість інформації зберігається в цифровій формі. 

Дослідження, проведені Мартіном Гілбертом (Martin Hilbert) і Прісцилою Лопез (Priscila Lopez), були направлені на вивчення тенденції зміни технологій зберігання й обробки даних протягом тривалого періоду часу. Деякі з результатів їхніх досліджень здаються досить очевидними, а деякі - неймовірними і приголомшуючими. Очевидний той факт, що за увесь час Інтернет, комунікаційні й телефонні мережі виросли в кілька десятків разів, збільшуючись у середньому на 28 відсотків у рік. Але найдивнішим є те, що в 2000 році 75 відсотків всіх даних зберігалися в аналоговому виді, у вигляді відеокасет, а до 2007 року 94 відсотки всієї інформації світу припадали на інформацію в цифровому вигляді, ознаменувавши перехід світу в еру цифрової інформації.

Відповідно до результатів досліджень в 2007 році всі комп'ютери світу могти забезпечити сумарну продуктивність, рівну 6.4 x 10¹⁸ інструкцій за секунду. Виконання такої кількості операцій вручну на калькуляторі зайняло б час, що перевищує в 2200 разів час, що пройшов з моменту Великого Вибуху. В 1986 році, взятому дослідниками як відправна точка, 41 відсоток всіх обчислень у світі припадали на долю, як це не дивно, звичайних калькуляторів. Але вже в 2000 році 86 відсотків обчислень припало на долю персональних комп'ютерів, а в 2007 році 25 відсотків обчислень було зроблено… ігровими приставками. А на даний час всі ігрові консолі та приставки мають сумарну потужність у мільйони разів переважаючу сумарну потужність всіх суперкомп'ютерів світу.

Свою частку в обчислювальній потужності світу, все більшу й більшу, починають відбирати мобільні телефони та смартфони. У 2007 році ця частка становила близько 6 відсотків. Але варто врахувати, що саме цей рік став роком дебюту iPhone, а ще через рік кожний бажаючий зміг придбати телефон на базі Android на ринку товарів масового виробництва. З огляду на вищесказане, можна припустити, що частка мобільних телефонів в обчислювальній потужності світу з тих пір збільшувалася й продовжує збільшуватися в експонентній залежності.

Гілберт і Лопез розглянули дані, зібрані більш ніж з тисячі різних авторитетних джерел, і створили повну класифікацію носіїв інформації, що складається з 60 категорій, починаючи від паперу й вінілових дисків і закінчуючи дисками Blu-Ray. В цілому вони стверджують, що світ у даний момент може зберегти більше 295 трильйонів мегабайт даних, оптимально розміщених на носіях, передати 2 квадрильйона мегабайт щосекунди. Незважаючи на настільки величезні значення, така кількість інформації є меншою, ніж кількість біт інформації, зашифрованої всередині генома, молекулах ДНК, людини. Процесори всіх комп'ютерів світу здатні виконати 6.4 трильйонів мільйонів інструкцій за секунду, а це за словами дослідників: "Приблизно таке ж значення, як і кількість імпульсів у нервових клітинах головного мозку людини за одну секунду".

За матеріалами: dailytechinfo.org