Ці дивні елементарні частинки, що є одночасно своїми власними античастинками, були передбачені у 1937 році, але дотепер залишалися чистою теорією. Тепер вченими отримано практичний результат, що може бути наслідком взаємодії даних частинок.

Група фізиків із технологічних університетів Дельфта (TU Delft) і Ейндховена (Eindhoven University of Technology) побудувала прилад, у якому електрони поводяться досить незвичним чином, натякаючи на виникнення майоранівських ферміонів.

У центрі апарату знаходиться нанопровід з антимоніду індію. Він підключений до різних електродів. Перший - звичайний провідник (золото), другий - надпровідник (сплав ніобію). Вся зв'язка була розміщена на кремнієвій підкладці, покритій тонкою сіткою контактів для додаткових точних вимірювань електронних властивостей нанопроводу по всій його довжині.

Як і у досліді, що пропонувався раніше, ферміони Майорани повинні були виникнути як квазічастинки у матеріалі з незвичайним поєднанням електронних властивостей (у даному випадку - при взаємодії надпровідника зі звичайним провідником).

Дослідники виявили, що електрони, що пропускаються крізь контакти, змушені проходити крізь деякі тунельні бар'єри, локалізовані у двох точках нанопроводу. При цьому положення даних точок не змінювалося при зміні зовнішнього магнітного поля і напруги, що говорило про їхню нейтральність (нульовий заряд).

Ферміони Майорани (дві жовтогарячих кульки) пропускали електрони від золотого контакту до ніобієвого лише при правильній їх (електронів) енергії, в іншому випадку - відбивали назад (ілюстрація TU Delft).

Автори показали, що властивості цих ділянок у проводі відповідають передбаченим ферміонам Майорани. Якщо це не помилка, відкриття стане важливою кроком не тільки у фундаментальній науці, але й у прикладний. Завдяки ряду незвичайних властивостей ферміонам Майорани обіцяють світле майбутнє у складі квантових комп'ютерів. (Подробиці експерименту викладені у статті в журналі Science.)

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: membrana.ru