Новий пористий матеріал надзвичайно ефективно всмоктує мастило і нафту, розлиті на поверхні води. Він здатний зберігати їх у собі у великих об'ємах необмежено довго, віддавати при потребі та знову всмоктувати багато разів без втрати своїх властивостей.

Експериментатори з університетів ім. Райса та Пенсільванії зуміли виростити макроскопічні губки з вуглецевих нанотрубок, що багаторазово перетинаються між собою. Такого ефекту вдалося досягти шляхом додавання бору на стадії вирощування нанотрубок методом хімічного осадження пари.

Зазвичай при такій технології трубки ростуть прямо і незалежно одна від одної. Але домішка бору змушує їх багаторазово вигинатись, переплітатися і схрещуватись, а головне - з'єднуватись у різних точках (на атомарному рівні) за рахунок створення ковалентних зв'язків.

Автори розробки вказують, що нові губки зберігають еластичність навіть після 10 тисяч циклів стиснення (фото Jeff Fitlow/ Rice University).

Раніше вчені будували схожі складні системи з нанотрубок за рахунок обробки останніх після етапу вирощування. Перевага запропонованої технології - її простота. Макроскопічний зразок твердого матеріалу із заданими властивостями виходить безпосередньо у процесі росту нанотрубок. (Деталі досліду можна знайти у статті в Scientific Reports.)

У нових губках пустоти займають більше 99% об’єму. При цьому матеріал виявився супергідрофобним. Незважаючи на відкриті пори мікро- і нанометрового масштабу, спроба заштовхнути таку губку під воду закінчується провалом - шматочок губки вискакує на поверхню. У той же час нанотрубочасті блоки вийшли олеофільними, тому здатні всмоктувати різноманітні мастила у кількості понад 100 грамів на 1 г власної ваги.

Дістати вміст із такого упакування просто - губка вийшла еластичною і пружною, тому її можна просто вичавити. Інший варіант - підпалити губку. Мастило чи нафта згорять, а сама губка залишиться недоторканою.

Творці губки говорять, що вона знадобиться не лише для очищення води, але й знайде застосування в електротехніці (як електрод для батарей), машинобудуванні (як основа для полімерних композитів) і медицині (як риштування для біоімплантатів).

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: membrana.ru