Сполучені Штати з 1992 року не виробляють ядерних боєголовок, продовжуючи терміни служби випущених раніше. Причини досить очевидні: це дорого, і якщо від такого виробництва не залежить ваше життя, то справа того не варта.

На цьому тлі особливо видатним рішенням виглядає передбачене раніше відновлення виробництва плутонію-238 - незбройового його різновиду, використовуваного у радіоізотопних джерелах енергії космічних апаратів. Нагадаємо: виробництво подібного роду у США було зупинене у 1988 році. І якщо до 2009-го такий плутоній американці купували у Росії, то потім виробництво цієї речовини припинилося і у там, а запропонована росіянами ціна перевищувала $6 млн за кілограм. Звичайно, у квадратних метрах московського житла це не так багато, але для американців виявилося злегка занадто: вартість відновлення виробництва у США дорівнює всього восьми кілограмам російського плутонію-238.

Таблетка діоксиду плутонію-238. З тих, що застосовуються у радіоізотопних генераторах космічних зондів і планетоходів. Розжарена внаслідок відсутності тепловідводу при енергійному розпаді. (Corbis, Wikimedia Commons.)

Отже, Національна лабораторія Оук-Рідж (США) відновила виробництво плутонію-238 за традиційною технологією, заснованою на опроміненні нептунію-237 у ядерному реакторі. Повна потужність установки дорівнює 1,5 кг в рік. Для порівняння зазначимо, що у 2009-му, ще до відправки на Марс Curiosity, який досі живиться від російського плутонію, у розпорядженні NASA залишалося всього 5 кг радіоактивного металу.

Ці півтора кілограма зможуть довести до кондиції три кілограми старого, частково деградованого у результаті розпаду: «новий» і «старий» плутоній будуть змішуватись у пропорції один до двох. Саме на плутонії буде заснованое енергоживлення майбутнього марсоходу NASA, який до 2020 року повинен зайняти місце Curiosity.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: science.compulenta.ru