Теорія суперсиметрії не знайшла підтвердження на ВАК |
Tuesday, 30 August 2011 |
Великий адроний колайдер (LHC) підніс теоретикам черговий не надто приємний сюрприз. На конференції Lepton Photon у Мумбаї представники одного із чотирьох головних детекторів суперколайдера LHCb (LHC Beauty) заявили, що вони не знайшли у своїх розпадах ніяких ознак існування суперсиметричних частинок - а, отже, суперсиметрична теорія, у будь-якому разі, у її найпростішому вигляді, не працює, і треба вигадувати щось цілком нове. Суперсиметрія, що зв'язує у природі всі елементарні частинки та стверджуює, що вони є, так би мовити, супердзеркальним відбиттям одного і того ж, як гіпотеза була запропонована на початку сімдесятих і дуже добре описувала все, що відбувається у мікросвіті. Навіть винятки, що називаються "порушеннями суперсиметрії", не так засмучували, як заохочували фізиків. Однак теорія, за свою красу багатьма сприймана як істина в останній інстанції, все-таки залишилася гіпотезою, не підтвердженою прямими експериментами. Відповідно до неї, у кожної частинки існує "двійник". Його дуже важко виявити, але не бути його не може. Коли на вмираючому "Теватроні" раптом знайшли натяки на існування суперсиметрії, команда LHCb вирішила це перевірити. Експеримент полягав у безпрецедентно детальному вивченні розпаду Б-мезонів, можливому сьогодні тільки на LHC. За даними команди "Теватрона" і ще декількох інших прискорювальних лабораторій, на хід спостережуваного ними розпаду Б-мезонів, можливо, впливала присутність суперсиметричних частинок. Набагато більш чутливий експеримент, проведений на суперколайдері, цього впливу не виявив. Якщо врахувати, що й на інших детекторах LHC ніякого сліду суперсиметричних часток дотепер не зустрічалося, хоча за теорією ймовірності це вже повинно було відбутися, це ставить хрест на теорії суперсиметрії у її сьогоднішньому вигляді. Один із учасників команди LHC професор Джордан Неш із Імперського Лондонського коледжу, коментуючи результати LHCb, заявив: "Це означає, що або ми не повністю розуміємо що відбувається, або суперчастинки дещо інакші, ніж ми про них думаємо, або їх немає взагалі". Ще не все втрачено, є ускладнені теорії суперсиметрії, за якими суперсиметричні частинки так просто не виявиш, але молоді фізики вже починають говорити про те, що настав час вигадувати що-небудь інше, таке ж красиве, але більш реалістичне. Пора, як вони кажуть "змінювати старий капелюх".
За матеріалами: cnews.ru Наступні новини у розділі:
Попередні новини у розділі:
|