Науковці Університету Райса створили гібридний матеріал, у якому графен і нанотрубки поєднано у єдиний ковалентний лист вуглецю. Робота опублікована у журналі Nature Communications, а її короткий зміст можна прочитати на сайті університету.

Плутоній-238 довго був єдиним практичним джерелом енергії для космічних кораблів за межами орбіти Марса, де сонячне випромінювання занадто слабке. Однак його запаси стрімко закінчуються, як закінчилася колись Холодна війна, яка їх і породила. Причому навіть у безальтернативного сьогоднішнього постачальника - Росії. У США, повністю залежних від цього джерела, є деяка його кількість на складах, але до кінця десятиліття вичерпаються і ці запаси.

Елон Маск, мільярдер і засновник приватної космічної компанії Space Exploration Technologies, хоче допомогти у створенні на Марсі великого поселення людей у майбутньому. Така колонія могла б налічувати до 80 000 чоловік, а сама подорож на Марс для людей майбутнього могло б коштувати близько 500 000 доларів.

Нещодавно представники NASA поділилися своїми планами щодо створення стаціонарної космічної бази, яка буде розташовуватися на відстані 60 тисяч кілометрів від зворотного боку Місяця, у так званій точці Лагранжа L2 (Earth-Moon L2, EML-2). Сума гравітаційних сил Землі і Місяця, що діють на космічний апарат або станцію, що знаходиться у точці EML-2, дозволять перебувати постійно у цій точці, не витрачаючи на це ні краплі дефіцитного палива. А постійне положення майбутнього космічного форпосту робить його вельми зручною відправною точкою для здійснення польотів на Марс, на астероїди і для здійснення місячних дослідних місій.

Погане загоєння ран від діабетичних виразок та інших захворювань важким тягарем лягає на сімейний бюджет, збільшуючи витрати на охорону здоров'я. У Мічиганському університеті провели ряд досліджень, які навели дослідників на нові, ефективні методи лікування.

Як би людство не прагнуло до зірок, якщо воно не розробить спосіб одержання величезної кількості енергії практично без зусиль, його найближчою значимою космічною перспективою стане тераформування Марса. Нагадаємо: щоб дістатись до нього, достатньо розігнатися до 1/10 000 світлової швидкості а потім загальмувати - а це, звісно, набагато легше, ніж подорожі зі світловими швидкостями. Адже паливо кораблю у космосі треба нести із собою. Тому ріст швидкості подорожі у 10 тис. разів викликає такий же приріст паливних запасів, що у свою чергу викликає... І так далі! Але ж ще треба буде гальмувати...

Співробітник Єврейського університету в Єрусалимі Яків Бекенштейн (Jacob D. Bekenstein) запропонував схему простого експерименту, який, на його думку, дозволить виявити флуктуації простору на планківських відстанях.