У пошуках шляхів відведення тепла, що виділяється при роботі напівпровідникових лазерів, фізики-теоретики університету Інсбрука (Швейцарія) наштовхнулися на досить оригінальне вирішення проблеми. Замість того, щоб придушувати цей ефект вони пропонують, модифікуючи особливим способом товщину напівпровідникових шарів, обернути його назад і використовувати для живлення лазера.

Суперкомп'ютер Cray XK47 "Titan", вартістю 100 мільйонів доларів, зайняв першу позицію рейтингу найпотужніших суперкомп'ютерів Top500, продемонструвавши продуктивність у 17.59 петафлопс (квадрильйонів операцій із плаваючою комою за секунду). Суперкомп'ютер Cray XK47, розташований у Національній лабораторії Оак-Рідж (Oak Ridge National Laboratory, ORNL), змістив з першої позиції суперкомп'ютер IBM BlueGene/Q "Sequoia" Ліверморської національної лабораторії імені Лоуренса Міністерства енергетики США, що змістився на другу позицію рейтингу.

Вчені вважають, що до того, як основним генетичним матеріалом живих організмів стала ДНК, ранні форми життя використовували для цих цілей РНК. Що ж було до появи РНК?

Всесвіт перестав створювати нові зірки. Цей факт констатувала міжнародна команда астрономів при обробці даних ширококутних інфрачервоних телескопів, а також телескопу Subaru, які встановлені на Гавайських островах і у Чилі.

Перші «біочорнила» на основі живих клітин були простими водяними розчинами з додаванням фізіологічних кількостей солі. На жаль, клітини у таких розчинах швидко агрегували й осаджувалися, роблячи процес друку просто неможливим. Крім того, щораз зберігалася небезпека переборщити з кількістю розчиненої солі, що могло обернутись загибеллю клітин.

Центр космічних польотів Маршала при NASA використовує методику під назвою селективне лазерне плавлення (SLM) для створення складних металевих компонентів для нової ракети з великою вантажопідйомністю. Застосування цієї методики дасть космічному агентству перевагу у вигляді можливості заощадити мільйони на виробничих витратах.

Електронні мікроскопи є надзвичайно важливим науковим інструментом, особливо в області матеріалознавства. Вчені з Віденського технічного університету вдосконалили даний прилад і створили електронний промінь, що обертається, як торнадо. Вихрові пучки електронів можна використовувати не лише для відображення досліджуваних об'єктів, але і для вивчення властивостей матеріалів у нанометровому масштабі.