Корпорація Boeing разом із Дослідницькою лабораторією ВПС США продовжує роботу над крилатою ракетою CHAMP (Counter-electronics High-powered Microwave Advanced Missile Project), основним завданням якої є виведення з ладу електронних мереж і пристроїв супротивника.

Фонд Джона Темплтона (Templeton Foundation) виділив грант у розмірі 200 тисяч доларів вченому-астрономові Джефу Марсі, який є керівником проекту SETI, на здійснення пошуку далеких зірок, оточених, так званими, сферами Дайсона. Більше п'ятдесяти років тому Фрімен Дайсон (Freeman Dyson) висунув гіпотетичну ідею створення величезних структур, що повністю оточують центральну зірку системи. Ця структура, що одержала назву сфери Дайсона, збирає величезну кількість енергії, що випромінюється зіркою, за допомогою якої технологічно розвинута цивілізація може задовольнити всі свої енергетичні потреби і здійснити експансію цивілізації у космос.

Вітроенергетика здається оптимальним вибором для віддалених локацій, де підключення до єдиної енергосистеми практично неможливе, а регулярні поставки палива ускладнені. Але поки її розвиток стримується громіздкістю вітряків і тривалістю їхньої доставки та збирання. Американська компанія Uprise Energy сподівається переломити ситуацію зі своїм Portable Power Center (PPC).

Касетна магнітна стрічка повертається як пристрій для зберігання величезних обсягів інформації. З ростом кількості створюваної та переданої інформації, все гостріше стає проблема зберігання великої кількості даних. І хоча для цього традиційно використовувалися жорсткі диски, нова технологія надщільних плівкових дисків, дозволить зберігати набагато більші обсяги інформації, затрачаючи при цьому менше енергії.

Мініатюрна ракета, розроблена концерном MBDA, здійснила перший випробувальний політ. Новий боєприпас під назвою Kleinflugkorper або скорочено KFK уже виконав два некерованих польоти на полігоні військового навчального центру у Баумхолдері, Німеччина. В обох випадках прототип ракети успішно подолав задану відстань.

Європейське космічне агентство (ЄКА) підрядило вчених із Національної фізичної лабораторії (National Physical Laboratory (NPL)) та Лестерського університету (Leicester University) для дослідження застосування імпульсів рентгенівських променів, що випускаються зірками-пульсарами, для реалізації функції автономної навігації космічних апаратів, що знаходяться у далекому космосі.

Слизова цвіль (слизовик, міксоміцет) використовує форму просторової «пам'яті» для навігації, хоча, очевидно, що мозку у неї немає. Це відкриття було зроблено у ході недавнього дослідження, що проводилося австрійськими вченими. Дослідники вивчали цвіль у ході експерименту, що раніше використовувався для тестування роботів. Результати дослідження команди були опубліковані у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.