Слизова цвіль (слизовик, міксоміцет) використовує форму просторової «пам'яті» для навігації, хоча, очевидно, що мозку у неї немає. Це відкриття було зроблено у ході недавнього дослідження, що проводилося австрійськими вченими. Дослідники вивчали цвіль у ході експерименту, що раніше використовувався для тестування роботів. Результати дослідження команди були опубліковані у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Вчені виявили, що слизова цвіль здатна переміщатись навколо U-подібного лабіринту до джерела їжі, використовуючи власну форму пам'яті.

«Слизова цвіль - це не гриб і не звична форма цвілі, а одноклітинний організм. Фактично його можна зарахувати до безкорисних живих організмів світу природи, які не узгоджуються з іншою частиною прийнятої таксономічної системи класифікації, - говорить докторант філософії Крістофер Рід, що очолив дослідження. Це справді чужорідні організми, і все-таки вони зустрічаються у всьому світі. Раціон живлення слизової цвілі становлять речовини з неживих об'єктів».

«Дивовижно розумна» слизова цвіль (тут і нижче - фото з сайту tanyalatty.com)

На основі більш раннього дослідження поведінки яскраво-жовтої форми слизовика, Physarum polycephalum, Рід і його колеги з Університету Сіднея (Австралія) організували експеримент, щоб перевірити навігаційні здібності слизової цвілі.

Вчені помістили організм, який Рід описав як «велику каплеподібну клітину», на одній стороні чашки Петрі з агаровим гелем. З іншої сторони дослідники помістили глюкозовмісне джерело їжі, яким, як відомо, живиться слизовик.

Клітина переміщається, розширюючи мережу пульсуючої тканини.

Тестування, що зазвичай використовується для аналізу штучного інтелекту роботів, вчені застосували до слизовика: вони помістили U-подібну пастку між слизовою цвіллю та їжею, щоб простерігати рух організму в процесі добування їжі.

«Весь організм складається із частин пульсуючої тканини, що постійно розширюється і скорочується, використовуючи механізм, схожий на той, який використовують наші м'язові клітини, - пояснює Рід. - Кожна частина змінює швидкість своєї пульсації залежно від того, що вона відчуває у навколишньому середовищі - наприклад, їжу, світло чи високу температуру, які виявляються хімічними рецепторами на поверхні клітини. Пульсуючі частини також піддаються впливу пульсацій своїх сусідів всередині клітини, що означає, що вони можуть спілкуватися одна з одною, щоб передавати інформацію про те, що відбувається у навколишньому середовищі по всьому організмі. Різна швидкість скорочення безпосередньо впливає на те, у якому напрямку буде рухатися клітина».

Слизова цвіль перемістилася до нижньої частини лабіринту, де знаходилось джерело їжі

У ході експерименту Рід і його колеги спостерігали, як слизова цвіль досліджує чашку Петрі, залишаючи за собою слід. Вчені вважають, що даний слизовий слід є ключовим у навігаційній здатності цього нерозумного організму. Вони виявили, що слизова цвіль не переміщалася двічі по областях чаші, які вона вже дослідила.

«Слизовик запам'ятовує, де він був, зберігаючи цей спогад у зовнішньому середовищі і згадуючи цю інформацію при зіткненні із власним слідом», - говорить Рід.

За результатами декількох експериментів слизова цвіль у 96% випадків успішно знаходила шлях до джерела живлення, що займало у середньому 57 годин. Але коли дослідники покрили слизовиком всю поверхню чаші, лише 33% тканини досягло своєї мети, що зайняло 120 годин.

«Без можливості використання зовнішньої пам'яті слизова цвіль витратила майже у 10 разів більше часу в безглуздих спробах повторно дослідити області, які вже були раніше пройдені», - говорить Рід.

Результати цього дослідження вперше ідентифікують «пам'ять» в організмі без мозку або центральної нервової системи. Згідно вченим, внутрішня пам'ять, така, як у більш розвинених багатоклітинних організмів, імовірно, безпосередньо не розвинена у слизовиках. Проте, результати дослідження пропонують розуміння того, як поводилися древні організми.

Рід говорить, що подальше дослідження зосередиться на тому, якого роду іншу інформацію може містити слід слизовика. «Цей одноклітинний організм весь час дивував дослідників своїми здібностями - проходженням лабіринтів, «передбаченням» періодичних подій і навіть прийняттям ірраціональних рішень, як ми, - сказав він в інтерв'ю для BBC Nature. Це справді дивовижна  істота, що змушує нас переглянути наше розуміння про «розумність».

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: km.ru