Команда вчених-генетиків з Університету Монреаля разом з колегами із французького Ліона опублікували результати дослідження, що стосуються LUCA (Last Universal Common Ancestor) - останнього універсального спільного предка всіх живих форм життя, що живуть сьогодні на Землі. Свої доводи фахівці виклали в науковому журналі Nature.
На підставі даних генного аналізу й зіставлення генних структур, учені уклали, що останній такий спільний предок усього живого на Землі з'явився на планеті приблизно 3,8 млрд років тому. Однак виглядав він не так, як припускали раніше.

Дотепер було прийнято вважати, що подібний організм, точніше мікроорганізм, являв собою вид органічних сполук, що жили винятково в теплих, навіть можна сказати гарячих водах. Подібні мікроорганізми жили й розмножувалися поблизу гідротермальних джерел у світовому океані. За словами Ніколя Лартільо, професора біології з Університету Монреаля, температура води в таких джерелах була близька до 100 градусів.

"Наші дані показують, що організм був набагато більш сприйнятливий до температури й теплої води, жив він в умовах навколишнього середовища, температура якої не перевищувала 50 градусів", - упевнений учений.

Команда дослідників порівняла генетичну інформацію про різні види життя на нашій планеті: у порівняння йшли генні дані як найскладніших організмів, таких як люди, так і найпростіших, таких як бактерії. "Це однаково, що вивчати історію сучасних мов, щоб дійти висновку про їхнє спільне походження. Ми ідентифікували спільні генетичні елементи, які властиві тваринам, рослинам, бактеріям і на основі цих даних створили так зване древо життя, де є спільні для всі елементи й видові розходження", - розповідає Лартільо.

У результаті дослідження французькі й канадські фахівці прийшли до висновку  про те, що ранні форми життя для збереження генетичної інформації покладалися більшою мірою не на ДНК, а на РНК, причому чим більше древнім був організм, тим більша питома вага РНК у його генній інформації була присутня.

"Прекрасно відомо, що рибуноклеїнові кислоти (РНК) дуже чутливі до тепла, чого не можна сказати про дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК). Перші мікроорганізми просто не вижили б у температурі 90-100 градусів. Для життя їм були необхідні значно низькіші температури", - говорять французькі фахівці.

На думку канадських і французьких вчених, саме той факт, що перші організми жили при порівняно низьких температурах, обумовив їх подальше широке розповсюдження по всій планеті.