Життя на Марсі може існувати на глибині декількох кілометрів. Таке припущення зробили вчені, ознайомившись із новими даними, отриманими станцією Mars Reconnaissance Orbiter (MRO).

Найтемнішою областю на поверхні Марса, четвертої за рахунком планети від Сонця, є Великий Сірт. Це гігантське гірське плато, яке дістало свою назву за аналогією з розташованою на Землі середземноморською затокою на півночі Африки, біля узбережжя Лівії. На південний захід від плато, в центрі кратера Лейгтона, вчені виявили ознаки існування гідротермальних корисних копалин, зокрема солі карбонатної кислоти H₂CO₃ – карбонати.

Дана знахідка стала можливою завдяки спостереженням поверхні Червоної планети, проведеним автоматичною міжпланетною станцією Mars Reconnaissance Orbiter (скорочено – MRO, назва перекладається з англійського як «Марсіанський розвідувальний супутник»). У роботі використовувалися спектрометр CRISM і камера високої роздільної здатності Hirise. Отримані результати представлені в статті в журналі Nature Geoscience.

Строго кажучи, карбонатні породи знаходили на Марсі й раніше. Але попередні спостереження показували їхню малу кількість у дуже невеликому просторі.

Зараз же встановлено, що карбонати та інші гідротермальні копалини перебувають у великій кількості на глибині декількох кілометрів.

«З кількох причин карбонатні породи на Марсі давно стали для вчених свого роду чашею Грааля, – заявив науковий співробітник американського Інституту наук про планети Джозеф Михальський, один із авторів дослідження. - Одна із причин полягає в тому, що карбонати та інші гідротермальні копалини на Землі утворюються в океані та в озерах. Те ж може бути вірно й для Марса – можливо, там існували водойми.

Інша причина полягає в тому, що раніше на Марсі була більш щільна та більш багата вуглекислим газом атмосфера. Зараз же вона дуже розріджена, тому велика кількість CO₂ повинна була переміститись кудись у глибину Марса у вигляді карбонатних порід».

Нинішнє відкриття дозволяє припустити, що у свій час на Марсі були водойми, які внаслідок вулканічної активності були знищені, тобто виявилися прихованими лавою.

Цей висновок також дозволяє вченим зробити сміливе припущення про існування мікроорганізмів глибоко під поверхнею Марса.

«Наявність карбонатів разом із гідротермальними силікатними мінералами вказує на те, що раніше глибоко в марсіанській корі існували гідротермальні системи з вуглекислим газом, – заявив Михальський. - Таке середовище хімічно схоже на тип гідротермальних систем, які існують у земних океанах. Ці системи в стані підтримувати величезні об'єднання організмів, які ніколи не бачили денного світла.

Холодна суха поверхня Марса – занадто суворе місце для того, щоб на ній вижили хоча б мікроби.

Але якщо ми зможемо визначити місця на глибині, де могли б існувати які-небудь організми, захищені від суворих умов поверхні планети, то це буде великий крок для майбутніх астробіологічних досліджень Червоної планети.

За матеріалами: gazeta.ru