Аналіз даних космічного зонда "Кассіні", проведений групою під керівництвом Метта Хедмана (Matt Hedman) з Корнельського університету (США), показав, що інтенсивність виверження водяних гейзерів Енцеладу, що часто викидають у космос окрім води різні складні органічні молекули, обернено пропорційна відстані від нього до Сатурна - планети, навколо якої обертається супутник.

Знімки «Кассіні» дозволили визначити як інтенсивність фонтанування гейзерів, так і місця, звідки вони б'ють у космічний простір.

(Тут і нижче зображення NASA, JPL, Space Science Institute.)

«Гейзери Енцелада працюють подібно соплам поливального садового шланга, - зауважує пан Хедман. - Сопла майже закриті, коли Енцелад близький до Сатурна, і в основному відкриті, коли цей супутник знаходиться у найбільш віддаленій частині орбіти. Ми думаємо, що це пов'язано зі стисненням сатурніанською гравітацією супутника у перигеї і пом'якшенням його впливу в апогеї Енцелада».

«Те, як саме гейзери реагують на мінливий вплив гравітації на Енцеладі, змушує припустити, що вони родом з великого об'єму рідкої води, - впевнений Крістоф Сотін (Christophe Sotin), співавтор роботи. - Рідка вода була ключовим фактором у розвитку життя на Землі, так що ці відкриття підстьобують наш інтерес до того, чи існує життя скрізь, де є вода».

Роками вчені висували гіпотези про те, що активність гейзерів сатурніанського супутника варіюється з часом, але точність знімків не дозволяла зробити остаточні висновки. Щоб прояснити ситуацію, цього разу використовувалися дані спостережень Енцелада в інфрачервоних променях, отримані спектрометром КА «Кассіні» у 2005-2012 роках.

Гейзери на північному полюсі Енцелада вивергаються так активно, що частина їх викидів долає гравітацію та залишає супутник назавжди.

З'ясувалося, що у найбільш віддаленій від гігантської планети точці орбіти Енцелада швидкість фонтанів гейзерів в ІЧ-діапазоні була у 3-4 рази вище, ніж у близькій точці. Настільки різкі коливання, ймовірно, спровоковані гравітацією Сатурна. Це дійсно важко собі уявити без сценарію існування на Енцеладі глобального підлідного океану.

Звіт про дослідження незабаром буде опубліковано у журналі Nature.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: computerra.ru