Сатурн і його найбільший супутник Титан знову позували космічному апарату «Кассіні». Вісім років тому, коли станція тільки прибула у ті місця, у північній півкулі Сатурна стояла зима і вона мала небесно-блакитний відтінок. Зараз зима приходить у південну частину планети - і картина змінюється: блакить тьмяніє у північній півкулі, поступово забарвлюючи південну.

На трьох інших знімках видний нещодавно виявлений південний полярний вихор в атмосфері Титана. Камери «Кассіні», що працюють у видимій частині спектра, спостерігають там нагромадження жовтуватого туману з 27 березня, а інфрачервоний спектрометр 22 травня зареєстрував концентрацію хмар навколо південного полюса. Після обльоту супутника, що відбувся 27 червня, «Кассіні» надіслав чудове зображення та відеоматеріал, який показав, що вихор обертається швидше самого супутника. Фотографії, наведені тут, були отримані у травні, червні та липні.

Деякі з цих знімків стали можливими лише завдяки новим орбітам «Кассіні», які дозволяють побачити полюси Сатурна і його супутників.

Гігантський супутник і гігантська планета у природних кольорах. У південну півкулю Сатурна приходить зима, і тому вона набуває блакитнуватого відтінку. Це пов'язано, скоріш за все, зі зниженням інтенсивності ультрафіолетового випромінювання і відповідним проясненням атмосфери: збільшення шансів на пряме розсіювання сонячного світла молекулами повітря робить небо блакитним і на Сатурні, і на Землі. Присутність метану, що поглинає червону частину спектра, підсилює ефект. Підкреслює блакить і тінь від кілець, що падає на зимову півкулю. Для створення природного забарвлення використана мозаїка із шести зображень - по два знімки з червоними, зеленими та синіми спектральними фільтрами. Фотографії зроблені ширококутною камерою 6 травня 2012 року з приблизної відстані у 778 тис. км від Титана. (Тут і нижче зображення NASA / JPL-Caltech / SSI.)

На цьому зображенні частина Титана закрита кільцями Сатурна. Південний полярний вихор видний внизу. Вгорі можна розглянути шапку туману, що виглядає трохи темніше іншої частини атмосфери. Кільця здаються темнішими у центрі знімка внаслідок тіні, що відкидається на них планетою. Тоненька смужка - це Титан, який проглядається крізь розрив між кільцями А та B, названий на честь Джованні Кассіні. Зображення теж являє собою мозаїку. Знімки робилися ширококутною камерою 16 травня 2012 року з приблизної відстані у 3 млн км від Титана.

Тут «Кассіні» дивиться на нічну сторону Титана, спостерігаючи розсіювання сонячного світла на периферії атмосфери супутника. Це мозаїка з фотографій, зроблених 6 червня 2012 року з приблизної відстані у 216 тис. км.

Нещодавно сформований південний полярний вихор. Мозаїка із зображень, отриманих 25 липня 2012 року з приблизної відстані у 103 тис. км.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: science.compulenta.ru