Відстань від Землі до Сонця, що вимірюється європейськими астрономами ще з 1672 року, з тих пір зазнала ряду змін. Однак аж до минулого серпня визначення астрономічної одиниці не було точною і незмінною довжиною, що не тільки бентежило починаючих астрономів, але і створювало плутанину під час впровадження а. о. в оцінку відстаней в екзопланетних системах і системах подвійних зірок.

Минулого місяця без зайвих церемоній Міжнародний астрономічний союз (МАС) на XXVIII генеральній асамблеї, що проходила у Пекіні (Китай), таємним голосуванням трансформував одиницю у фіксовану, визначивши раз і (сподіваємося) назавжди її як 149 597 870 700 метрів.

Які наслідки спричинить ця подія? Як не дивно, Земля не перестане обертатися навколо Сонця, і осінь продовжить свій хід по нашій півкулі. Однак життя астрономів може спроститися - особливо у майбутньому.

Крім резолюції по а. о., XXVIII генасамблея МАС прийняла ще чотири рішення, але це, звичайно, найважливіше. (фото IAU)

Коли Джовані Касіні у 1672 році вимірював відстань від Землі до Сонця, він не був першим. Ератосфен, згідно Євсевію Кесарійському, у свій час визначив цю дистанцію як «σταδιων μυριαδας τετρακοσιας και οκτωκισμυριας», або (за останньою інтерпретацією) 804 000 000 стадій - від 148,7 до 152,8 млн км. Помилка близько 2% була пробачена дослідникові III століття до н.е., однак, як не парадоксально, Касіні, що засновував свою оцінку на вимірюванні паралакса Марса із двох точок земної поверхні (Парижа та Французької Гвіани), одержав цифру у 22 000 радіуса Землі, або близько 140 млн км, тобто навіть гірше ератосфенівської, що з'явилася за 1900 років до цього.

З тих пір зроблена безліч уточнень, і на початку 1960-х були отримані відносно точні дані про відстань до Сонця. Але от лихо: визначення а. о. встигло сформуватися у таких термінах, що... По старому визначенню Міжнародного астрономічного союзу, вона дорівнює «радіусу незбуреної кругової н’ютонівської орбіти, на якій обертається тіло безкінечно малої маси, що рухається у середньому на 0,01720209895 радіанів у день (стала Гауса, вона ж k)».

У такого рішення є плюси. Зокрема, воно дозволяє не змінювати визначення одиниці в незалежності від уточнень її реального значення. Але є і мінуси. По-перше, виходить, що відстань від Землі до Сонця буде більше 1 а. о. (близько 1,00000003 а. о.), що іноді викликає деяке здивування. По-друге, що більш важливо, страждає загальна теорія відносності.

Залежно від точки відліку (наприклад, на Землі або на орбіті Юпітера) значення астрономічної одиниці для спостерігача коливається на тисячу метрів. Тому загальноприйнята донедавна цифра у 149 597 870 691 м, звичайно, була дещо умовною.

По-третє (і це педалюється рядом астрономів не перший рік), сама k (стала Гауса) визначається на основі формули, де однією з величин є маса Сонця. Остання ж за рахунок сонячного вітру, що несе речовину нашої зірки у космічний простір, зменшується майже на 6 млн тонн за секунду. Зміни в а. о., таким чином, неминучі - як неминуче зменшення сонячної маси. За мільйон років світило втратить трильйони тонн, що виключає ефективне використання сталої Гауса для визначення а. о. - принаймні у довгостроковій перспективі.

Астрономи, зафіксувавши астрономічну одиницю у метрах, вирішили відразу три перераховані вище проблеми. Найголовніше: нове визначення стало сумісним із ЗТВ, адже метр визначаться як дистанція, пройдена світлом у вакуумі за 1/299 792 458 с, а швидкість світла незмінна відносно будь-якої точки відліку.

Звичайно, як завжди, рішення одних проблем негайно породжує інші. Наприклад, зараз Земля мігрує від Сонця на 0,15 м у рік. Буквально через мільярд років такий рух, якщо він не припиниться, збільшить орбіту Землі на 150 000 км, тобто нинішнє визначення астрономічної одиниці як 149 597 870 700 м буде досить істотно відрізнятися від великої півосі орбіти Землі. Однак цю дилему буде вирішувати далеко не XXVIII і навіть не MMMMMXXVIII генеральна асамблея МАС...

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: compulenta.ru