Теорія, згідно якій більш швидкий метаболізм веде до меншої тривалості життя, схоже, своє вже віджила. Нещодавно опубліковане в журналі «Physiological and Biochemical Zoology» дослідження Лобке Ваанхольта (університет Гронінгена, Голландія) показало, що при прискореному метаболізмі миші живуть стільки ж, скільки й при нормальному.

Теорія про те, що тварини зі швидким обміном речовин вмирають молодими, відома як теорія швидкості життя, вперше була запропонована в 1920-х роках. Це припущення легко зрозуміти: старіння є побічним продуктом витрати енергії, і чим скоріше витрачається енергія, тим швидше відбувається старіння й наступає смерть. Ця теорія залишалася домінуючою донедавна, коли порівняння різних груп тварин дозволили в ній засумніватися. Наприклад, у птахів метаболізм набагато швидший, ніж у ссавців того ж розміру, але при цьому птахи живуть довше.

Дослідження Ваанхольта було спрямовано на перевірку теорії в рамках одного виду живих істот. У даному випадку - мишей.

У ході експерименту група вчених спостерігала за двома групами мишей, одна з яких прожила життя при температурі навколишнього середовища в 22 градуса Цельсія, а друга - 10 градусів. Група, що проживала в більш холодних умовах, витрачала більше енергії на підтримку температури тіла і, відповідно до теорії, повинна була вимерти раніше «теплої» групи. Насправді все виявилося інакше.

«Незважаючи на 48% збільшення щоденної витрати енергії й 64% збільшення витрати енергії щодо маси, миші в холоді прожили стільки ж, скільки й у теплі. Це зміцнює наші сумніви в теорії швидкості життя»
Результати дослідження добре узгоджуються із отриманими раніше результатами, у яких метаболізмом мишей керували за допомогою фізичних вправ, а не зовнішньої температури. Миші, що витрачали значно більше енергії на фізичні вправи, жили стільки ж, скільки й ті, які не робили вправ.