У рамках підготовки російського стратегічного проекту – пілотованої експедиції на Марс проходить не тільки моделювання виживання марсонавтів (поки в підмосковному лісі), але й експерименти нового типу з біологічними об'єктами. Вчені Інституту медико-біологічних проблем (ІМБП) РАН моделюють, як у ході тривалих міжпланетних перельотів космічна радіація може впливати на живі організми. Один із цих організмів зумів вижити у відкритому космосі.

Сенсаційною новиною поділився віце-президент Російської академії наук Анатолій Григор'єв: «А ще комарик у космосі вижив». Подумалося спочатку, що академік говорить про павука, за яким недавно полювали космонавти на борту МКС. Виявляється, мова про істоту, що більше року «спала» на зовнішній обшивці космічної станції. Це здається просто неймовірним. «Привезли його на Землю - ожив і лапками ворушить», помітив Анатолій Іванович. Майже півтора роки комаха прожила без харчування, при колосальному перепаді температур (від мінус 150 у тіні МКС до плюс 60 на освітленій її стороні).

Григор'єв уточнив, що комаху виселили у відкритий космос за завданням вчених ІМБП, у рамках експерименту «Біоризик»: «Спочатку були бактерії, гриби, а вчений з Японії запропонував от такого піддослідного».

Російський науковий центр на основі гранта співпрацює з 2005 року із двома японськими інститутами, досліджуючи біооб’єкти з певними властивостями, наприклад, ячмінь або горох з високою генетичною стійкістю.

«Професор Такаші Окуда з Агробіологічного інституту звернув нашу увагу на унікального африканського комара. Живе дуже недовго; а личинки-мотилі розвиваються тільки у волозі», - уточнили дослідники-біологи. Рідкі ж дощові калюжі в спеку висихають дуже швидко. Організм цього комара пристосувався й впадає в криптобіоз – стан, при якому завмирають всі функції організму. При цьому відбувається заміщення молекул води цукром триколоза, така собі кристалізація життя. У цьому стані личинку поливали ацетоном, кип'ятили, охолоджували до температури рідкого азоту – виживає.

Японці вивчили й ДНК мотиля, у якого виявилася наймогутніша система багаторазового життєвого вмикання-вимикання - за 30-40 хвилин. «Це відбувається завдяки природній кристалізації біоматерії, - зауважує доктор біологічних наук Володимир Сичьов з ІМБП. - Саме механізм такого процесу нас цікавить у першу чергу стосовно можливостей живих організмів при комплексних навантаженнях у космічному польоті». За словами вченого, з рослинами справа просунулася, а от з представниками тваринного світу не виходить, зокрема через високу їхню залежність від гравітації. А тут ще й радіація, теплові перепади…

Влітку 2007 року сірий циліндр із 24 чашками, де були розміщені насіння ячменя, бактерії, дафнії, інші біооб’єкти, включаючи личинок комара, був установлений на поверхні МКС космонавтами Федором Юрчихіним і Олегом Котовим, а тандем Волков-Кононихін через рік демонтували циліндр і повернули його на Землю.

Унікальність експерименту «Біоризик» – у тому, що вперше безпосередньо на навколоземній орбіті досліджувалося, як на біологічні субстанції впливають вакуум, перегрів і охолодження разом із космічною радіацією. Змоделювати це неможливо, підкреслив Володимир Сичьов. За його словами, вчені планують направити ряд мікроорганізмів з апаратом програми « Фобос-Ґрунт» і повернути їх на Землю. Мета – визначити механізми виживання, переходу в криптобіоз і назад уже в далекому перельоті.

Доктор Сичьов висловив і деякі міркування на основі результатів «Біоризику». По-перше, панспермія – цілком припустиме явище в інших ареалах Всесвіту, де можуть існувати як активні, так і завмерлі форми біоматерії. По-друге, визначаються шляхи та методи консервації й транспортування біооб’єктів у тривалих космічних експедиціях. І можливо, не потрібно буде завантажувати міжпланетний «Ноєвий ковчег» тваринами, доглядати за ними в польоті – а досить буде якимось чином кристалізувати їхній організм.

Але це справа на довгі роки, а поки отримані російськими та японськими вченими результати готуються до узагальнення.

За матеріалами: rian.ru