Вчені з Ріо-де-Жанейро, що вивчають надвитривалу бактерію під назвою "страшна ягода" вважають, що вона могла потрапити до нас із космосу й стати джерелом життя на Землі, тобто початком усього.

Науковий колектив з Федерального університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) провів серію експериментів із бактерією Deinococcus radiodurans. В результаті вчені прийшли до висновку, що ці мікроорганізми, здатні існувати в найекстремальніших умовах, є "насінинами біологічного життя". До речі, назва D. radiodurans перекладається як "страшна ягода, здатна витримувати радіацію".

Цю малюсіньку бактерію діаметром 1,5-3,5 мікрометри виявили ще в 1950 роки в ході експерименту по стерилізації їжі за допомогою радіації: через неї м'ясо зіпсувалося навіть після високої дози гамма-випромінювання, що повинне було вбити всі мікроорганізми.

З'ясувалося, що D. radiodurans може пережити дозу гострого опромінення в п'ять тисяч греїв (1 Гр = 1 Дж\кг = 100 Рад) майже без втрати життєздатності. При цьому доза, смертельна для людини, усього від п'яти до десяти греїв.

Дійсно, стійкість до дії радіації D. radiodurans унікальна. Мікроорганізм також досить витривалий і до інших несприятливих умов навколишнього середовища, що робить його придатним для біоочистки радіоктивних відходів. До речі, роботи в цьому напрямку вже ведуться. D. radiodurans успішно справляється із цим завданням, включаючи забруднення, що містять розчинені іони ртуті.

Як з'ясували вчені, унікальною особливістю геному D. radiodurans є те, що кільцева молекула ДНК представлена в кількох копіях. Разом вони утворюють переплетені кільця, кожне з яких містить по декілька копій однієї молекули ДНК.

"Ця бактерія, здатна існувати в найекстремальніших умовах, могла пережити міжпланетну "подорож" і стати джерелом біологічного життя на Землі. Найвища здатність до виживання D. radiodurans робить її головним кандидатом на цю роль у цілому Всесвіті, - заявив керівник досліджень професор Іван Пауліно-Ліма. - Судіть самі, кількість життєздатних мікроорганізмів залишалася практично незмінною навіть при сумарній дозі випромінювання від 1,2 до 12 кілоджоулів на квадратний метр, що відповідає максимум 16 годинам опромінення. Такі висока здатність до виживання свідчать на користь можливості міжпланетного перенесення життєздатних мікробів".

На думку бразильських дослідників, отримані результати показують, що D. radiodurans може вважатися кандидатом у "зародки життя", які, можливо, потрапили на Землю з космосу.

Існує теорія панспермії, згідно якій органічні речовини й навіть мікроорганізми можуть подорожувати в космосі на метеоритах та кометах. Відповідно до цієї точки зору, так життя з'явилося й на Землі. Припускається, що мікроорганізми могли переносити життя між планетами на стадії формування сонячної системи.

Будь-які висновки про наявність або відсутність живих організмів у космосі повинні бути підкріплені чіткими доказами. Ця бактерія не перша, котрій приписують заслугу зародження життя на Землі. Такі "сенсаційні" відкриття найчастіше навмисно перебільшуються й базуються на наробітках попередніх досліджень.

Досліди, проведені бразильськими дослідниками, тільки моделювали умови космосу, тоді як російськими вченими в рамках програми "Біоризик" було показано, що практично всі живі організми, які більше року "жили" в одному з контейнерів "Біоризик" у жорстких умовах відкритого космосу, повернулися на Землю неушкодженими.

Біооб’єкти "подорожували" 13 місяців у відкритому космосі, де вони піддавалися температурному (від мінус 100 до плюс 100 градусів Цельсія) і радіаційному впливу, і ще 5 місяців на борті МКС у більш щадних умовах і вижили.

Так, версії про мікроорганізми на Марсі, що існували протягом довгого часу, дотепер не мають підкріплення достовірними даними. Ми можемо тільки говорити про межі витривалості мікроорганізмів. Новим доводом є тільки в 10 разів збільшена кількість копій ДНК, що до цього моменту не було знайдено в інших мікроорганізмів.

Ймовірно, більш достовірну відповідь ми отримаємо вже найближчим часом. У запланованому на 2011 рк польоті російського міжпланетного зонда " Фобос-Ґрунт" будуть пасажири — земні бактерії здійснять подорож за маршрутом Земля — Марс та назад, піддаючись впливу глибокого вакууму, холоду й радіації, щоб вчені змогли з'ясувати, чи могло життя потрапити на нашу планету з космосу. Комплекс "Фобос-Ґрунт" призначений для дослідження Марса та його супутника Фобоса, процесів взаємодії їхніх поверхонь і атмосфери Марса із сонячним вітром. Міжпланетна станція доставить на Землю зразки ґрунту з Фобоса.

На борті апарата буде більше 60 біологічних об'єктів. Це ціанобактерії (синьо-зелені водорості), гриби, і бактерії. Серед тварин будуть різні ракоподібні, зокрема, артемії, дафнії, інші рачки. Є й комахи - личинки комара, рослини - редис, ячмінь. Ті біологічні об'єкти, які відправляться на Фобос, будуть знаходитися у відкритому космосі ще на зовнішній стороні МКС більше 30 місяців. Це буде орбітальний контроль до міжпланетного польоту. Вже найближчим часом ми отримаємо достовірні докази участі мікроорганізмів у зародженні життя на Землі.

Мікробіологи України вивчали поведінку мікроорганізмів і цвілевих грибів після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), а це колосальні впливи радіації. Виявлено мутантів, що вижили, що характеризуються специфічними морфологічними й цитологічними характеристиками. Також велося спостереження за життєдіяльністю мікроорганізмів в умовах невагомості - на обшивці космічного корабля".

За матеріалами: Правда