Білковий противірусний комплекс, розроблений у Масачусетському технологічному інституті (США), успішно ліквідує 15 видів вірусів, від грипу до лихоманки Денге. Дослідники стверджують, що отриманому препарату «по зубах» практично будь-який вірус.

Якщо для боротьби з бактеріальними інфекціями у нас є широкий спектр антибіотиків, то у випадку з вірусами ми, нажаль, подібними успіхами похвалитись не можемо. У більшості випадків справа обмежується імуномодуляторами, які підтримують наш імунітет, поки організм сам бореться з вірусним вторгненням. Є також ряд препаратів, спрямованих проти специфічних вірусів, такі як інгібітори вірусних протеаз, призначені для боротьби із ВІЛ-інфекцією. Але число таких засобів занадто мале, і віруси мають властивість надзвичайно швидко до них пристосовуватися.

Тим часом група дослідників із Масачусетського технологічного інституту заявляє, що їй вдалося створити універсальний противірусний препарат; результати своєї роботи вчені опублікували у мережевому виданні PLoS ONE.

Механізм дії нововинайдених ліків заснований на деяких загальних особливостях вірусної біології. Розмноження багатьох патогенних вірусів включає стадію, коли у клітині-хазяїні з'являється довга дволанцюгова молекула матричної РНК. Така РНК - характерна ознака вірусної інфекції, оскільки клітини тварин довгими дволанцюговими матричними РНК не користуються. Клітина зазвичай сама виявляє вірусні молекули: розпізнавання такої РНК спеціальним клітинним білком приводить до активації декількох молекулярних подій, спрямованих на припинення розмноження вірусу. Але віруси навчилися придушувати цю захисну реакцію на тому чи іншому її етапі.

Дія препарату DRACO на клітини, заражені риновірусом (ліва панель) і вірусом лихоманки Денге (права панель)

(фото авторів роботи)

Дослідникам спало на думку об'єднати білок, що ідентифікує дволанцюгову вірусну РНК, із білками, які запускають у клітині апоптоз, або програмовану клітинну смерть. Програма самогубства звичайно включається тоді, коли є масштабні пошкодження у геномі та клітині загрожує ракова трансформація. У цьому випадку вчені почали спробу за допомогою апоптозу побороти вірусну інфекцію.

Препарат був названий DRACO, що розшифровується як Double-stranded RNA Activated Caspase Oligomerizers («Активовані олігомеризатори каспази дволанцюгової РНК»). У комплексу DRACO є спеціальний пептидний «ключ», що дозволяє йому проходити крізь клітинну мембрану. Далі, якщо у клітині є вірус, одним кінцем комплекс зв'язується з вірусною РНК, а другий активує каспази — ферменти апоптозу. Якщо у клітині вірусу немає, то апоптозний сигнал не активується, і DRACO може спокійно покинути клітину.

Дослідники перевірили своє зілля на 11 типах тваринних і людських клітин і не виявили ніяких побічних токсичних ефектів. Зате препарат успішно ліквідував 15 видів вірусів, включаючи вірус грипу та вірус лихорадки Денге. У випробуваннях на тваринах миша, заражена вірусом грипу H1N1, повністю позбулася від інфекції.

Теоретично DRACO може впоратися з будь-яким вірусом, у якого в життєвому циклі трапляється горезвісна дволанцюгова РНК, тобто він «налаштований» на величезну кількість вірусних патогенів. (Тому, ймовірно, він буде неефективним, наприклад, проти вірусу герпесу, який містить ДНК). Виробити стійкість до такого препарату вірусам буде набагато складніше, оскільки мова тут іде про штучний білковий комплекс.

Дослідники сподіваються, що препарат отримає найширше застосування, після того як пройде клінічні випробування.

За матеріалами: science.compulenta.ru