Сучасні ссавці поділяються на три групи: яйцекладні (однопрохідні), сумчасті та плацентарні (до яких належить і людина). Перші входять у підклас першозвірі, а другі та треті об'єднуються в підклас звірі. Питання про те, коли сумчасті і плацентарні розділилися, залишається предметом дискусій. Знахідки говорять, що відбулося це у крейдовому періоді близько 125 млн років тому, а генетичний аналіз ДНК сучасних ссавців відсуває цю дату вглиб епох.

Виявлений у Китаї частковий скелет маленької істоти, схожої на землерийку, змушує припустити, що дивергенція мала місце більше 160 млн років тому. Знахідка зроблена у знаменитих відкладеннях провінції Ляонін. Вид назвали Juramaia sinensis, тобто «юрською матір'ю з Китаю».

Це найбільш ранній представник інфракласу плацентарних із відомих науці. Він важив усього 15 г і харчувався, швидше за все, комахами. Збережена частина скелету (від кінчика носу до середини спини) свідчить про те, що він непогано лазив по деревах.

Відновлений скелет і зовнішній вигляд ссавця юрського періоду Juramaia

(зображення Mark A. Klingler / Carnegie Museum of Natural History).

На його плацентарну природу вказують моляри та премоляри, розташування кінчиків зубів і незначні характеристики передніх лап і зап'ясть, розповідає провідний автор опису Ло Чжесі з Музею природничої історії ім. Карнегі (США). Взяті разом ці риси вказують на те, що попередники сумчастих (метатерії) та плацентарних на той час уже розійшлися.

Попереднім власником рекорду древності серед плацентарних була Eomaia («світанкова мати»), що жила на 35 млн років пізніше. Вона була знайдена у тій же формації та описана у 2002 році.

Результати дослідження опубліковані в журналі Nature.

За матеріалами: science.compulenta.ru