Індія планує у листопаді 2013 року запустити космічний зонд, що вийде на орбіту Марса. Про це заявив очільник Індійської організації космічних досліджень (ISRO) К. Радхакрішнан.

Група австралійських дослідників створила перший працюючий квантовий біт (кубіт), заснований на спіні одиночного електрона одиночного атома.

Інженери створили поверхню, що завдяки своїй мікроструктурі не змочується ні водою, ні масляними рідинами. Незвичайний матеріал створювали за допомогою фотолітографії на кремнії.

Відстань від Землі до Сонця, що вимірюється європейськими астрономами ще з 1672 року, з тих пір зазнала ряду змін. Однак аж до минулого серпня визначення астрономічної одиниці не було точною і незмінною довжиною, що не тільки бентежило починаючих астрономів, але і створювало плутанину під час впровадження а. о. в оцінку відстаней в екзопланетних системах і системах подвійних зірок.

Міжнародна команда, очолювана вченими Гарвардського університету, продемонструвала новий тип променя світла, що поширюється, залишаючись дуже вузьким і не розсіюючись на безпрецедентно довгих відстанях. Цей "голковий" промінь, як його назвали дослідники, допоможе зменшити втрати сигналу, який поширюється в оптичних системах на чипі, що в остаточному підсумку зможе привести до появи нового покоління потужних оптичних і електронних мікропроцесорів.

Інженери з Аргонської національної лабораторії навчилися застосовувати акустичну левітацію для вивчення зразків біологічно активних речовин. Повідомлення про це наводиться на сайті лабораторії.

Вчені з Брістольського університету розробили кремнієвий чип, що стане основою масового виробництва мініатюрних квантових чипів. Перехід від скляних до кремнієвих схем, є істотним проривом, оскільки квантові мікросхеми з кремнію сумісні з сучасною мікроелектронікою. В остаточному підсумку, це дозволить інтегрувати квантові технології зі звичайними мікроелектронними схемами.