Вчені знайшли спосіб розбудити стовбурні клітини серця, за допомогою яких можна повністю відновити ушкоджений серцевий м'яз після інфаркту.

Час лікує серцеві рани — але, на жаль, тільки в метафоричному значенні. У дійсності ж відновлення покаліченого м'яза відбувається вкрай рідко, станься це ушкодження хоч від романтичних переживань, хоч від банальної серцевої недостатності. У серця є запас стовбурових клітин, які теоретично могли б замістити загиблі клітини серцевого м'яза і кровоносних судин, але ці запасні гравці активні лише в ранні періоди розвитку, а з віком вони засинають.

Дослідники з Інституту дитячого здоров'я при Лондонському університетському коледжі знайшли спосіб, як розбудити сплячі стовбурні клітини серця. Логіка вчених була проста: вони знали, що ембріональні клітини стають кардіоміоцитами, якщо в них активний ген Wt1; з іншого боку, у клітинах дорослого організму цей ген мовчить.

Щоб розбудити Wt1, група Пола Райлі ввела мишам білок тимозин β4, про який було відомо тільки те, що він впливає на структуру та рухливість клітин. Вчені вколювали тимозин β4 тваринам щодня протягом тижня, після чого імітували в мишей серцевий напад, перешиваючи одну з артерій, що живлять серце. Гризуни, що одержували згаданий білок, змогли пережити жорстоку процедуру. За даними, що приводиться дослідниками в їхній статті в журналі Nature, ген Wt1 активувався вже через два дні після ін'єкції тимозину β4. Клітини, які спочатку розташовувалися в зовнішніх шарах серця, через два тижні після операції мігрували всередину і групувалися навколо зони пошкодження.

Вони змінювали свої розмір і форму, стаючи все більше схожими на повноцінні кардіоміоцити.

За допомогою білка, що активує, тимозин β4 стовбурові клітини серця здобували здатність відчувати, де трапилося відмирання м'язових клітин, переміщатися туди і заліковувати пошкоджену ділянку, інтенсивно ділячись і перетворюючись у клітини м'яза. Деталі роботи білка-активатора ще належить з'ясувати, але дослідники думають, що він діє епігенетично, модифікуючи ланцюг ДНК і в такий спосіб «розархівовує» ув'язнені в ній гени.

Вчені вже намагалися заліковувати ушкодження в серце за допомогою стовбурових клітин, але попередні експерименти ставилися зі стовбурними клітинами кістки чи сполучної тканини. Такі клітини не могли перетворитися в справжні кардіоміоцити і рано чи пізно переставали працювати. Кардіопротекторні властивості тимозину β4 теж були відомі, але вважалося, що він просто підвищує опірність м'язових клітин серця стосовно стресових факторів; його пропонували використовувати в перші годинники після інфаркту, щоб захистити максимальне число кардіоміоцитів.

Тепер же, якщо отримані дані вірні, за допомогою нескладного курсу лікування можна не тільки зберегти те, що залишилося від серця після приступу, але й повністю відновити загиблі ділянки серцевого м'яза.

За матеріалами: compulenta.ru