Дослідникам вдалося помістити всередину однієї ракової клітини більш ніж 2 мільйони золотих наноциліндрів. Локальний розігрів начинки таких «фаршированих» клітин за допомогою світла лазера дозволить знищувати їх не ушкоджуючи здорові тканини.

Окремо ні золоті наноциліндри, ні світло, що випускається лазером не можуть нанести шкоди живій клітині. Однак скупчення золотих наночастинок, кожна їз яких здатна конвертувати невелику кількість світлової енергії у теплову, цілком може розігріти ракову клітину до згубної для неї температури.

Дотепер усі спроби розробити метод протипухлинної терапії, в основі якого було б «припікання» пухлини зсередини, закінчувалися невдачею, переважно через те, що вченим не вдавалося помістити всередину клітини достатню кількість золотих наночастинок. Ця проблема обумовлена нерозчинністю наночастинок у воді. Для створення розчинів золотих наночастинок традиційно використовується поверхнево-активна речовина - бромід цетилтирметиламонію (CTAB), - яка не тільки робить їх розчинними, але і сприяє їхньому проникненню всередину клітин. Однак, незважаючи на всі достоїнства, CTAB не придатний для клінічного застосування внаслідок своєї токсичності.

Дослідники університету Райса (Техас, США) запропонували вирішити цю проблему шляхом заміни CTAB з'єднанням, яке відрізняється від нього всього лише наявністю двох додаткових атомів (атома сірки й атома водню). Ця сполука, що одержала назву MTAB, міцно зв'язується з поверхнею золотих наночастинок і не спричиняє токсичної дії навіть на буквально нашпиговані золотими наноциліндрами клітини, розмір яких збільшується при цьому на 13%, але це ніяк не позначається на їхній життєдіяльності.

Тестування запропонованого підходу на культурі клітин раку молочної залози дуже обнадіяло розробників, які планують провести експерименти на тваринах і у майбутньому вивчити можливість використання своєї розробки у клінічній практиці.

За матеріалами: rnd.cnews.ru