Європейська дослідницька команда зробила на цьому тижні важливий крок на шляху до розробки технологій утилізації високорадіоактивних і довгоживучих ядерних відходів із застосуванням незвичайної комбінації ядерного реактора та прискорювача частинок. Команда повідомила про успішне випробування дослідного реактора Ґвіневра (Guinevere), ядерні реакції в якому проходять із застосуванням нейтронного променя.

Такі установки відомі під назвою прискорювально-бланкетні системи (accelerator-driven systems, ADS). Реактор ПБС містить занадто мало ядерного палива для підтримки ланцюгової ядерної реакції. Нестача матеріалу означає, що не вистачає нейтронів. Для запуску реактора додаткові нейтрони повинні постачатися з іншого джерела, наприклад за допомогою протонного променя, що влучає у важку металеву мішень. У ході цього процесу, відбувається розщеплення ядра атома з утворенням вільних нейтронів.

Сам концепт ПБС майже настільки старий, як і сама ядерна енергетика: ще у 1950-х фізик Ернест Лоуренс, винахідник циклотронного прискорювача, запропонував використовувати пучки частинок у реакторах. До ідеї стали ближче придивлятися у 1980-х, коли Нобелівський лауреат в області фізики Карло Рубія запропонував створити ПБС, яку він назвав підсилювачем енергії, для генерації електрики. З тих пір, більша частина досліджень у цій області фокусувалась над використанням ПБС для перетворення ядерних відходів у менш шкідливі матеріали. Перша працююча установка ПБС була продемонстрована дослідниками з Кіотського університету в Японії у 2009 році.

Реактор Ґвіневра є зменшеною копією значно більшої установки ПБС під назвою Мірра (MYRRHA), будівництво якої розпочнеться у 2015 році. Європа та Японія на сьогоднішній день є лідерами в області ПБС розробок.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалми: globalscience.ru