На основі нових високоточних розрахунків руху об'єктів у нашій галактиці астрономи з гарвардського Центру астрофізики прийшли до висновку про те, що наша галактика обертається навколо своєї осі швидше, ніж вважалося раніше. Приблизно на 168 000 км/годину.

Чи була ця швидкість постійною або ж вона набута Чумацьким Шляхом порівняно недавно, з'ясувати неможливо, однак, очевидно інше - збільшення швидкості автоматично означає й збільшення маси, причому відразу на 50%. "Ми більше не думаємо, що Чумацький Шлях такий ж невеликий, як галактика Андромеди, що входить у нашу локальну групу галактик", - повідомляє Марко Рейд, астрофізик із Центру астрофізики Гарварда.

Учені стверджують, що більша маса Чумацького Шляху означає й більший гравітаційний вплив усередині галактики й за її межами. Отже, "гравітаційний магніт" Чумацького Шляху, що притягає нашу галактичну сусідку Андромеду, працює сильніше й швидкість притягання галактик вище. Нові розрахунки, проведені фахівцями, показують, що Сонячна система, віддалена від галактичного центру на 28 000 світлових років, обертається довкола нього зі швидкістю не 805 000 км/годину, як вважалося раніше, а 966 000 км/годину.

За допомогою радіотелескопа VLBA (Very Long Baseline Array) гарвардські фахівці відстежили відстань і швидкість руху майже 100 000 різних об'єктів, що перебувають усередині нашої галактики. Свої висновки вони представили нещодавно на черговій науковій сесії Астрономічного співтовариства США. Астрономи розповідають, що спостерігали регіони, де в Чумацькому Шляху відбувається процес формування молодих зірок. Тут молекули газу, під впливом радіаційного випромінювання вибудовуються в чіткі ряди, приблизно так само, як фотони світла в промені лазера.

Саме ці регіони ідеально "видні" радіотелескопу VLBA. У ті моменти, коли наша планета займає з погляду спостерігача протилежне від Сонця положення, у фахівців з'являється можливість виміряти зсув цих далеких регіонів у порівнянні з іншими об'єктами в Чумацькому Шляху.

"Такий метод вимірювання при всій його простоті є дуже ефективним, тому що він не залежить від яскравості досліджуваного об'єкта. Він заснований на зсуві щодо якого-небудь далекого об'єкта з одного боку й Землі з іншого", - пояснює Карл Ментен, один з дослідників, що приймали участь у досліді.

У результаті застосування даної техніки вчені прийшли до висновку, що на її основі також можна досліджувати з недосяжною раніше точністю спіральні рукави Чумацького Шляху. "Ці прямі вимірювання переглядають наше розуміння про структуру й рух нашої галактики. Ми знаходимося всередині Чумацького Шляху, тому зрозуміти віддалені від нас структури зовсім нелегко. У випадку з іншими галактиками, нам достатнього одного, але зовнішнього погляду на них", - говорить Ментен.

Телескоп VLBA оснащений системою точного позиціонування, тому він здатен гранично точно визначати зсув далеких об'єктів, що рухаються по орбіті навколо центра Чумацького Шляху. Додавши ці дані до візуальних спостережень і зсуву колірного спектра, астрономи одержують повну 3D-картину пересування того чи іншого космічного тіла, у тому числі й регіону, де формуються зірки.

"На основі цих даних ми також прийшли до висновку про те, що більшість регіонів, де відбуваються процеси зіркоутворення, не прямують по ідеальних кругових орбітах навколо центру галактики. Багато хто з них рухаються по еліптичних орбітах, інші різняться по швидкості руху", - розповідає Рейд. На думку дослідників, такі чудності викликані розходженням у щільності матерії в спіральних рукавах Чумацького Шляху.

Рейд із колегами також виявили й інші сюрпризи. Вимірявши дистанцію до кількох регіонів у кожному конкретному рукаві галактики, астрономи змогли визначити кут нахилу рукавів, а також визначити, що деякі рукави нашої галактики помітно старіші інших і зірки в них разюче відрізняються за віком одна від одної.