Кілька кристаликів звичайної солі є тим, що необхідно деякому виду бактерій, аби вони могли почати виробляти водень зі стічних вод, що містять велику кількість органічних речовин і целюлози. 

"Ця система зможе використовуватися скрізь, де є достатня кількість стічних вод поблизу солоних водойм" - розповідає Брюс Логан (Bruce Logan), вчений із Національного університету Пенсільванії. - "Система зовсім не використовує енергію від зовнішнього джерела і не здійснює викиду в атмосферу вуглекислого газу чи інших речовин. Це практично невичерпне джерело екологічно чистої енергії".

У минулих експериментах різні групи вчених експериментували з мікроорганізмами, що мають здатність проводити електроліз води за рахунок ферментів, що містяться в них. Ці мікроорганізми виробляють водень, одержуючи енергію ззовні, в експериментах вчені використовували електричний струм. Тепер же, вчені з Пенсільванії виявили, що додаткова енергія, яка вимагається мікроорганізмами, може бути отримана ними самими завдяки різниці між солоною морською та прісною річковою водою.

Ключем процесу є реверсивний електродіаліз (reverse electrodialysis, RED), процес, за допомогою якого можна одержувати енергію з різниці іонного складу солоної та прісної води. Енергетичні комірки, основою яких є процес RED, складаються з ємностей із солоною та прісною водою, розділених іонними мембранами, які не дозволяють змішуватися воді, але не перешкоджають проходженню крізь них іонів. Різниця потенціалів, при якій починає йти процес електролізу води при використанні технології RED, становить 1,8 В. Таку різницю потенціалів можуть забезпечити 25 іонних мембран, що працюють під підвищеним тиском, створюваним системою насосів.

Однак, об'єднання енергетичних можливостей технології RED з каталітичними властивостями мікроорганізмів, які споживають органічні матеріали і виробляють електричний струм, дозволило скоротити число іонних мембран до п'яти й одержати стійкий процес електролізу води.

Експериментальні енергетичні комірки, що діють на симбіозі технології RED з мікроорганізмами, здатні виробити від 0,8 до 1,6 кубометрів водню в день на кожний кубометр стічної води, пропущеної крізь комірку. Дослідники оцінюють, що на перекачування рідини та інші потреби йде лише один відсоток від всієї енергії, що виробляється бактеріями у вигляді чистого водню.

Звичайно, технологія ще далека від досконалості та від її практичного застосування. "Але, з урахуванням того, що стічних вод, наповнених органічними сполуками і целюлозою, є вдосталь у багатьох місцях, то, ми можемо одержати практично невичерпне джерело енергії" - заявляють дослідники.

За матеріалами: dailytechinfo.org