У Всесвіті існує в три рази більше зірок, ніж вважалося раніше. Астрономи вперше змогли побачити такий тип зірок, як червоні карлики, в інших галактиках. Це відкриття може внести ясність у ряд важливих проблем сучасної науки, від темної матерії до життя у Всесвіті поза Землею.

Відповідно до першої класифікації галактик, запропонованої видатним американським астрономом Едвіном Габблом (на честь якого названий космічний телескоп), галактики у Всесвіті можна розділити по зовнішньому вигляду на три класи: спіральні, еліптичні та неправильні. Зараз ця класифікація трохи розширена й доповнена, але еліптичні галактики як були, так і продовжують залишатися найбільшими галактиками у Всесвіті. Донедавна вважалося, що найбльші з еліптичних галактик містять у собі більше трильйона зірок, у той час як у нашій галактиці Чумацький Шлях, що відноситься до класу спіральних галактик, знаходиться «усього» близько 400 мільярдів зірок.

Але виявилося, що для еліптичних галактик кількість зірок була порахована неправильно.

У них міститься не трильйон, а 5-10 трильйонів зірок. Це означає, що у всьому Всесвіті приблизно в три рази більше зірок, ніж вважалося раніше.

Такі важливі висновки містяться в опублікованій у четвер в Nature роботі Пітера ван Доккума з Єльського університету (США) і його колег.

Помилка попередніх оцінок була пов'язана з так званими червоними карликами - зірками малих розмірів, максимум випромінювання яких припадає на червону область видимого спектру. Маса червоних карликів складає 10-30 відсотків від маси нашого Сонця. Ці зірки світять ще більш слабко, ніж Сонце, що є жовтим карликом, тому важко піддаються виявленню. Так, донедавна червоні карлики не були виявлені в інших галактиках, тому всі оцінки на тему того, скільки їх у Всесвіті, можна було зробити тільки на основі спостережень нашої галактики.

Навіть по них можна було зробити правильний висновок, що червоні карлики є найпоширенішими об'єктами зоряного типу у Всесвіті.

Використавши великі телескопи обсерваторії імені Кека на Гавайях (діаметр їхніх дзеркал становить 10 метрів), астрономи змогли зафіксувати слабке випромінювання червоних карликів у ядрах восьми еліптичних галактик, віддалених від Землі на відстань 50 млн – 300 млн світлових років. Спостереження чітко показали, що червоні карлики поширені в еліптичних галактиках більш широко, ніж очікувалося.

«Ніхто не знав, як багато цих зірок знаходиться у Всесвіті, - розповів головний автор роботи, Пітер ван Доккум. - Різні теоретичні моделі давали широкий спектр оцінок, і тепер є відповідь на це давнє запитання, наскільки поширені червоні карлики».

Еліптична галактика NGC 1316

«Наш зоряний реєстр різко змінився, - прокоментував відкриття Чарлі Конрой із Гарварду. – Зазвичай ми вважали, що інші галактики не сильно відрізняються від нашої власної. Але все-таки виявилося, що в інших галактиках можливі зовсім інші умови. І нинішнє відкриття може мати великий вплив на наше розуміння того, як галактики формуються та еволюціонують».

За рахунок низької температури в червоних карликах повільно відбуваються термоядерні реакції, тому строк життя цих зірок складає сотні мільярдів років (у кілька разів більше віку Всесвіту). Те, що червоних карликів спостерігалося дуже мало, являло собою одну із загадок Всесвіту, що, як виявилось, не могла бути вирішена за рахунок низької спроможності спостерігання за ними земних вчених.

Відкриття ван Доккума та колег дозволить астрономам уважніше замислитись над тим, чи не криється в червоних карликах розгадка таємниці темної матерії. 

Висновок про її існування вченими був зроблений на основі ряду спостережуваних гравітаційних ефектів, які цілком могли бути обумовлені й гравітаційною дією червоних карликів, яких, грубо кажучи, виявилося не просто багато, а дуже багато.

Ще один момент, що інтригує, пов'язаний зі даною роботою, полягає в тому, що в червоних карликів можуть бути екзопланети й екзопланета Gliese 581g, що нашуміла в ЗМІ у жовтні, із придатними для життя умовами обертається саме навколо червоного карлика. За рахунок великого строку життя цих зірок умови на екзопланетах протягом довгого часу залишаються стабільними.

Виходить, якщо на такій планеті виникне життя, то в неї буде не один мільярд років для еволюції.

Ну а сам факт, що червоних карликів у Всесвіті існує набагато більше, математично підвищує ймовірність існування екзопланети із придатними для життя умовами.

За матеріалами: gazeta.ru