Європейський космічний телескоп «Планк» одержав нові зображення нашої галактики Чумацький Шлях, які підтверджують присутність дивної завіси з надвисокочастотного туману навколо галактичного ядра.

Нові зображення отримані космічним телескопом «Планк» Європейського космічного агентства. На них чітко проглядається незрозумілий туман мікрохвильової природи. Також у ході огляду виявились ділянки холодного газу, де формуються нові зірки, які раніше не були відомі астрономам.

Натяки на енергетичний туман були помічені у ході попередньої місії НАСА, але відкриття апарата «Планк» підтвердили його існування, говорять фахівці. Результати останнього дослідження повинні допомогти вченим побудувати більш деталізовану карту космосу, додають вони.

«Зображення показують два дивних аспекти галактики, у якій ми живемо, - говорить Криштоф Горський, вчений із Варшавського університету, що бере участь у місії апарату «Планк» у Лабораторії реактивного руху НАСА. - Ми бачимо туман навколо центру галактики і холодний газ там, де ми ніколи не бачили його дотепер».

Надвисокочастотне випромінювання спостерігається у межах області, що оточує галактичний центр, і це схоже на форму енергії, яку називають емісією синхротрона. Вона виробляється, коли електрони проходять крізь магнітні поля, пояснює Давид П’єтробон, ще один вчений проекту «Планк» із Лабораторії реактивного руху НАСА.

«Ми здивовані, - говорить Горський, - тому що цей туман яскравіший у більш коротких довжинах хвиль, ніж схожа емісія, що зустрічається в інших місцях у галактиці».

Вченими були запропоновані кілька пояснень, включаючи галактичні вітри, більш масштабні розміри вибухів наднових зірок та анігіляція частинок темної матерії.

Одне з нещодавно отриманих зображень неба від апарата «Планк» вперше відображає розподіл монооксиду вуглецю по всьому небу.

Хмари холодного газу у Чумацькому Шляху та інших галактиках переважно складаються з водневих молекул, що ускладнює процес їхнього спостереження, тому що хмари не випромінюють значної кількості радіації. Молекули монооксиду вуглецю значно більш рідкісні, але вони формуються при схожих умовах і випромінюють більше світла. Скануючи небо з метою виявлення монооксиду вуглецю, астрономи можуть точно визначити невловимі хмари водню, де народжуються зірки.

Картографія окису вуглецю - це дуже тривалий процес, якщо використовувати наземні телескопи, таким чином, попердні дослідження концентрувалися на тих областях неба, де була точно відома наявність молекулярних хмар.

Але апарат «Планк» здатний «проглядати» небо цілком, що дає можливість виявити сліди газу в областях, які досі не були досліджені, пояснюють астрономи.

Розподіл монооксиду вуглецю. Для порівняння знизу показане зображення, отримане у ході попереднього дослідження. Червоними тут відзначені області, які не були досліджені раніше (2001 рік)

«Результати, які на сьогоднішній день надав нам апарат «Планк», щодо галактичного туману і розподілу одноокису вуглецю, дають нам можливість сформувати нове уявлення про деякі цікаві процеси, що відбуваються у нашій галактиці», - говорить Ян Тобер, координатор проекту ЄКА для місії «Планк».

Обсерваторія «Планк» була запущена у космос у 2009 році, її завданням було проведення деяких детальних вимірювань надвисокочастотного фону космічного простору (НВЧ), сліду Великого вибуху, який, як вважають вчені, поклав початок відомого нам Всесвіту. Після 13,7 мільярда років НВЧ зберігається у космосі як ряба радіаційна завіса.

Вивчаючи НВЧ, вчені сподіваються зрозуміти з чого складається наш Всесвіт і походження його структури. Але дістатись до «потрібної» радіації можна буде лише тоді, коли вся емісія на передньому плані, включаючи галактичний туман і одноокис вуглецю, виявлені телескопом «Планк», буде ідентифікована та відсіяна.

«Складність і тонкість цього завдання у тому, що основні набори даних, які могли б дати відповіді на важливі питання, у галактичній і позагалактичній астрономії дуже схожі», - пояснює Тобер.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: km.ru