17 березня космічний апарат MESSENGER вперше в історії зробить 15-хвилинний маневр, що виведе його на орбіту навколо Меркурія. 8 березня о 17:40 по Києву корабель приступив до виконання послідовності команд, що завершує його міжпланетний переліт.

«Це знакова подія для нашої маленької, але дуже досвідченої команди, що шість із половиною років успішно керувала апаратом, — відзначає системний інженер проекту Ерік Фіннеган із Університету Джона Хопкінса (США). - Ми провели його через шість планетарних обльотів, п'ять основних маневрів і шістнадцять маневрів корекції траєкторії, одночасно підготовляючи вихід на орбіту та початок тієї місії, для якої він був створений».

Дотепер єдиним кораблем, що наближався до Меркурія, був американський «Марінер-10»(1975).Тільки 14 січня 2008 року в нього з'явилася компанія, коли повз одну із найменш вивчених планет Сонячної системи пролетів MESSENGER. Спостерігати Меркурій із Землі надзвичайно важко. Він ніколи не відходить від Сонця на кут більше 28°. Тому головна надія покладається на космічні апарати.

Значна частина основних даних про фізику планети, як і її зображення, були отримані завдяки «Марінеру-10». Але після тієї місії питань стало ще більше, ніж відповідей. Наприклад, з'ясувалося, що Меркурій має сильне магнітне поле. Парадокс полягає в тому, що для утворення поля потрібно, щоб у планети було рідке ядро, а можливість його існування саме оспорюється теорією: запаси тепла в настільки маленької планети (з діаметром 4880 км і масою 5,5% земної) не могли зберегтися довше чверті її віку, 1-1,5 млрд років. Крім того, повільне обертання планети та положення полярної осі погано узгоджуються з теоретичними уявленнями про необхідні для утворення магнітного поля умовами.

Крім того, існує космогонічний парадокс розташування орбіти Меркурія в зоні, де відомі моделі акреції (утворення планет шляхом нагромадження та злипання частинок і брил протопланетного матеріалу, що називаються планетезималями) не можуть пояснити виникнення планетного тіла через занадто високі орбітальні швидкості вихідного матеріалу. Якщо відносні швидкості частинок занадто великі, то при зіткненні в космос розкидається більше матеріалу, ніж накопичується в планеті, що формується. Проте моделі планети, основані на спостережуваному складі її поверхні, насамперед на вмісті FeO (оксиду двовалентного феруму), все-таки стверджують, що Меркурій утворився із планетезималей, що виникли саме в районі сучасної орбіти планети...

За матеріалами: compulenta.ru