У величезному потоці інформації, що передає телескоп Кеплер, виявлена небачена досі сонячна система. Дві планети в цій системі, ділять одна з одною єдину орбіту навколо зірки. Якщо відкриття підтвердиться, це послужить підтвердженням теорії, відповідно до якої Земля колись ділила орбіту з небесним тілом розміром із Марс, а після їхнього зіткнення утворився Місяць.

Ці дві планети є частиною системи, що складається із чотирьох планет, яку назвали KOI-730. Вони роблять виток навколо своєї батьківської зірки за 9,8 днів і постійно перебувають на одній і тій же орбітальній дистанції: одна із планет постійно на 60 градусів попереду іншої. У нічному небі однієї із планет інша виглядає як постійно мерехтливе світло, що ніколи не тьмяніє й не стає яскравіше.

Цей феномен пояснюється існуванням гравітаційних "паркувальних місць" - точок Лагранжа. Це такі точки, у яких тіло (в даному випадку - планета), обертаючись навколо двох набагато більш масивніших тіл, ніж воно (в даному випадку - планети та зірки), може перебувати в стабільному стані й не рухатися відносно цих двох масивних тіл. Вони знаходяться на 60 градусів спереду та на 60 градусів позаду менш масивного об'єкту. Наприклад, група астероїдів, під назвою Троянські астероїди Юпітера, знаходяться у цих точках.

Точки Лагранжа (L1-L5)

В теорії, матерія у вигляді диска, що знаходиться навколо новонародженої зірки, може збиратися в планети зі спільною орбітою, але прямі свідчення були отримані тільки зараз. "Системи подібні до цієї зустрічаються рідко - це перша, помічена нами", - сказав Джек Ліссаур, із Дослідницького центру Ames у Маунтін-В'ю, Каліфорнія. Він з колегами описав систему KOI-730 у статті, опублікованій в журналі Astrophysical Journal.

Річард Готт і Едвард Белбруно із Прінстонського університету розповіли, що даний феномен міг відбуватися й із Землею. Вважається, що Місяць з'явився тільки через 50 мільйонів років після народження сонячної системи з уламків, які утворилися після зіткнення Землі та об'єкта, за розмірами порівнянного з Марсом. Симуляції показують, що імпактор, названий Тейя, повинен був підійти на малій швидкості. Згідно Готту та Белбруно, це могло відбутися тільки в тому випадку, якщо Тейя спочатку перебувала на ведучій або замикаючій точці Лагранжа, що лежить на орбіті Землі. Теперішнє відкриття "показує, що подібні речі можуть відбутися", - каже Готт.

Чи зіткнуться планети, що знаходяться на одній орбіті в системі KOI-730, утворюючи супутник? "Це було б ефектно", - говорить Готт. Можливо й таке, але симуляції Боба Вандербея із Прінстона, показують, що вони будуть перебувати в такій жорсткій конфігурації по відношенню одна до одної, щонайменше, ще 2,22 мільйони років.

За матеріалами: globalscience.ru