Сучасні астрономи впевнені, що мільйони років тому їх могло бути два чи три, а можливо навіть і десяток. Все змінилося в той момент, коли гіпотетична планета Тейя пронеслася по Сонячній системі. Блукаюче небесне тіло розметало інші планети по новим орбітам, зіткнулося з Марсом і врізалось в Землю. Тодішні супутники нашої планети були відкинуті, а в результаті удару утворився Місяць.

Саме таку картину малює найбільш вірогідний варіант розвитку подій, реконструйований за допомогою комп'ютерного моделювання. Його провели американські астрономи з NASA та інституту Карнегі.

Модель показала, що якщо у Землі були супутники, то після зустрічі з Тейєю вони покинули свої орбіти і опинилися серед об'єктів, відомих під назвою "троянські астероїди". Це скупчення невеликих небесних тіл розташоване поблизу Юпітера, і астероїди, що входять до його складу, носять імена героїв Троянської війни - як захисників міста, так і представників ахейського (грецького) війська.

Найбільш ймовірним новим місцем розташування колишніх супутників Землі є четверта точка Лагранжа на орбіті Юпітера, де зібралися герої грецької армії - Ахілес, Одісей, Агамемнон, Аякс та Менелай. Їх розміри невеликі - всього від 100 до 200 кілометрів в діаметрі, але саме такими уявляють собі астрономи древні супутники Землі.

Крім того, залишки будівельного матеріалу знищених супутників могли зібратись в точках Лагранжа на навколоземній орбіті - позиціях, де гравітаційні поля Землі і Сонця врівноважують одне одного. Однак зіткнення з Тейєю не могло не вплинути на орбіту самої Землі. При поступовій зміні траєкторії нашої планети, почали зміщатися й точки Лагранжа. Уламки земних супутників знову опинилися під дією гравітації, яка або закинула їх далі від Землі або знищила.

Альтернативне комп'ютерне моделювання, проведене канадським астрономом Матьєю К'юк, показало, що навіть відносно невеликий астероїд, що утворився після зіткнення, чий діаметр не перевищує десяти кілометрів, може довго зберігати стабільне положення всередині Сонячної системи. При цьому, чим більше небесне тіло, тим довше воно залишається на одному місці.

К'юк стверджує, що невеликі супутники можуть залишатися в стаціонарних позиціях мільярди років: «З Землі вони можуть виглядати схожими на планети як Венера чи Юпітер. Це стосуєтьтся як яскравості, так і видимих розмірів». К'юк впевнена, що відкриття подібних планетоїдів - лише справа часу. А поки астрономи навіть не можуть назвати точну кількість карликових планет в Сонячній системі і їх місце розташування.

«Прогулянка» Тейї крізь нашу систему настільки сильно змінила вигляд планет та їхні орбіти, що вивчення наслідків космічного вояжу займе у астрономів ще не один десяток років. Хоча для цього варто було б спочатку розібратися з головним питанням - наскільки вірна сама теорія «залітної планети», тому що прямих доказів існування Тейї до сих пір не виявлено.

За матеріалами: pravda.ru