На зборах Американського астрономічного товариства в Остіні (Техас, США) була представлена карта розподілу темної матерії, що багаторазово перевершує за розмірами усі відомі аналоги.

Підготовкою нової карти займалася колаборація CFHTLen, учасники якої обробляють зображення з 340-мегапіксельної камери MegaCam, встановленої на Канадсько-Франко-Гавайському телескопі. За п'ять років спостережень на MegaCam астрономи встигли вивчити чотири ділянки неба загальною площею у 155 квадратних градусів.

У складений масив даних увійшли знімки ~10 мільйонів галактик, розташованих приблизно на відстані шести мільярдів світлових років від Землі. Їхнє випромінювання зазнає впливу від гравітаційних полів, що викривляють напрямок його поширення, і саме цей ефект слабкого гравітаційного лінзування дозволяє виділити масивні скупчення темної матерії, розташовані між спостерігачами і віддаленими галактиками.

Як і передбачало моделювання, нерівномірно розподілена темна матерія на отриманій карті утворює своєрідну космічну сітку з «нитками» і «вузлами». У «вузлах» - ділянках найбільшої щільності - знаходяться величезні скупчення галактик, що також узгоджується з космологічними моделями. «Зібрані нами дані дозволяють простежити за тим, як еволюціонував і розширювався Всесвіт, - додає Томас Кітчінг (Thomas Kitching) із Единбурзького університету. Крім того, ми зможемо протестувати деякі альтернативні теорії гравітації».

Фрагмент карти з позначеними білим кольором ділянками щільного розташування темної матерії (ілюстрація Van Waerbeke, Heymans, CFHTLens collaboration).

Масивні скупчення галактик знаходяться там, де концентрується темна матерія. (Ілюстрація Van Waerbeke, Heymans, CFHTLens collaboration.)

Варто зауважити, що результати аналогічного проекту, реалізованого на 2,5-метровому телескопі Sloan, були оприлюднені на тій же конференції в Остіні американськими астрономами із Чиказького університету та Національної лабораторії ім. Лоуренса у Берклі. Слабке гравітаційне лінзування американці спостерігали на великій ділянці SDSS Stripe 82, що лежить на небесному екваторі.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: science.compulenta.ru