Про наявність у космосі так званих чорних дір ми знаємо давно. Але крім них, теоретично існують і так звані "білі діри" - дивні об'єкти, всередину яких неможливо потрапити. Нещодавно ізраїльські астрофізики Алон Реттер і Шломо Хеллер заявили, що саме такий об'єкт став джерелом аномального гамма-спалаху GRB 060614 в 2006 році.

GRB 060614 розташована на відстані близько 1,6 мільйона світлових років від Землі в сузір'ї Індіанця. Спалах, зафіксований 14 червня 2006 року багатьма потужними телескопами, супроводжувався тривалим світловим ефектом, що дозволило астрономам точніше визначити координати об'єкта і виміряти необхідні параметри. Отут-то дослідників і очікував сюрприз!

Справа в тому, що всі гамма-спалахи діляться на два класи: довгі (їхня тривалість більше двох секунд) і короткі (від декількох мілісекунд до двох секунд). Однак спостережуваний спалах, як не дивно, не підходив ні під одну із цих класифікацій - він мав параметри, що відповідають обом різновидам.

Як вважають учені, довгі гамма-спалахи виникають найчастіше внаслідок колапсу масивних зірок, які перетворюються в чорні діри, а короткі — у результаті злиття двох нейтронних зірок або нейтронної зірки та чорної діри, що приводить знову ж до формування чорної діри. У цьому випадку спалах тривав цілих 102 секунди й, по ідеї, повинен був завершитися вибухом наднової. Однак ніякої наднової, пов'язаної з GRB 060614, дослідники не виявили. До того ж, у цій області неба взагалі не очікувалося ні гамма-спалахів, ні появи подібних об'єктів.

Астрофізики прийшли до висновку, що чорна діра там все-таки з'явилася, але процес її формування поки ще не відомий науці.

Не виключено, що є ще подібні "аномальні" прецеденти, але вони поки не були зафіксовані. Зате все стає на свої місця, якщо припустити існування в космосі так званих "білих дір", вважають Реттер і Хеллер.

Як припускають вчені, білі діри можуть формуватися при викиданні з-за обрію подій речовини чорної діри, що знаходиться в іншому часовому вимірі. У результаті посередині порожнечі спонтанно виникає область, що через коротку мить вибухає, викинувши у Всесвіт потоки речовини та випромінювання. Якщо чорна діра затягує в себе будь-яку речовина завдяки колосальній силі гравітації, то біла, навпаки, все із себе викидає.

Так як процес розпаду білої діри багато в чому схожий на Великий вибух, що, як передбачається, породив Всесвіт, Реттер і Хеллер охрестили цю подію Малим вибухом. Якщо наслідки даного явища дійсно аналогічні наслідкам Великого вибуху, то це прекрасно пояснює, чому на місці GRB 060614 не з'явилася наднова, як очікувалося.

Є також версія, що чорні та білі діри з'єднані одна з одною просторово-часовими тунелями. Один кінець тунелю, як пилосос, втягує в себе частки матерії, а інший їх "випльовує". Якщо ми зрозуміємо принцип їхньої взаємодії, то звідси недалеко до винаходу способів телепортації та подорожей у часі.

Чому ж ми не можемо знайти ніяких реальних "слідів" білих дір? Ще в 1976 році астрофізик Стівен Хокінг дійшов висновку, що в умовах термодинамічної рівноваги таких об'єктів з навколишньою матерією білі діри неможливо відрізнити від їхніх антиподів - чорних дір. Щоб знайти такі об'єкти, потрібно змінити умови.

Колега Хокінга, Стівен Хсу з університету Орегона, що колись запропонував модель будівництва машини часу на основі використання принципу негативної енергії, у свою чергу, спробував змоделювати ситуацію, при якій біла діра не оточена диском матерії, а ізольована в порожньому просторі. Виявилося, що в цьому випадку вона не може залишатися стійким об'єктом і в остаточному підсумку обов'язково вибухає. У цьому полягає ще одна із причин чому білі діри так важко "спіймати". На думку Стівена Хсу, більшість їх могло просто не "дожити" до наших днів - принаймні, у спостережуваній частині Всесвіту.

Що ж стосується GRB 060614, то ще треба довести, що причиною аномального гамма-спалаху є саме вибух білої діри. До речі, ряд учених переконані, що феномен "білих дір" існує лише на папері і не має ніякого відношення до реальної структури космосу.

За матеріалами: pravda.ru