Нові спостереження, зроблені міжпланетної станцією NASA Messenger, стали переконливим доказом гіпотези про наявність водяного льоду та інших застиглих матеріалів у кратерах, що знаходяться у постійній тіні на полюсах Меркурія.

Відразу три незалежних лінії свідчать на підтримку цього висновку. Перша полягає у вимірюванні надлишкового водню на північному полюсі Меркурія за допомогою нейтронного спектрометра. Друга, вимірювання альбедо покладів на полюсах у ближній області інфрачервоного спектру за допомогою Лазерного висотоміра MLA. І, нарешті, третя, детальна модель поверхневих температур північних полярних регіонів. Ці відкриття представлені трьома статтями, опублікованими у Science Express.

Враховуючи його близьке розташування до Сонця, виявлення води, на перший погляд, малоймовірне. Але нахил осі обертання у Меркурія практично відсутній (менше одного градуса), тому деякі заглиблення поверхні на полюсах цієї планети практично не бачать сонячного світла. Вже протягом десятиліть існують гіпотези про наявність водяного льоду та інших замерзлих матеріалів на полюсах Меркурія.

Досліджені полярні поклади багаті воднем містяться під поверхневим шаром у 10-20 сантиметрів, які містять менше водню ", - пише Девід Лоуренс, з команди Мессенджера." Вміст внутрішнього шару відповідає практично чистій воді ". Це узгоджується з теорією про те, що лід у цих областях покритий шаром термічно ізолюючого матеріалу.

"Протягом більш ніж 20 років ми вивчали питання наявності великих запасів водяного льоду на затінених полярних регіонах найближчої до Сонця планети. Мессенджер дозволяє винести однозначний позитивний вердикт".

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: globalscience.ru