Після 25 років розробки, кількох відстрочок і більш ніж €700 млн, які коштував проект, європейська бюджетна ракета-носій «Вега» готова до першого запуску.

«Вега» - найменший із трьох носіїв Європейського космічного агентства (ЄКА), яке сподівається, що нова ракета зможе задовольнити потреби ринку по запуску невеликих науково-дослідних супутників і зробить космічні дослідження доступними для університетської науки. «Вега» - один із найменших носіїв на ринку, його довжина менше 30 м.

Чотирьохступінчаста тридцятиметрова «Вега» створена для виведення на 700-кілометрову орбіту супутників масою від 300 до 1500 кг. Її розробка почалася наприкінці 1980-х як італійський національний проект. Італія і сьогодні покриває 60% витрат по «Везі», хоча проект і розвивається вже під егідою ЄКА.

Перший запуск РН планувався на 2005 рік, але на той час не були готові ні ракета, ні наземна інфраструктура космодрому в Куру (Французька Гвіана). А зараз «Вега» вже знаходиться на стартовому столі, і гендиректор ЄКА Жан-Жак Дорден призначив запуск на 9 лютого.

На відміну від більшості «пілотних» (дослідних) стартів, «Вега» доставить на орбіту не баласт, а дев'ять наукових супутників. Найбільший із них - італійський LARES, призначений для вивчення ефекту Лензе - Тірринга, що являє собою перекручування простору-часу, викликане земною гравітацією та передбачене загальною теорією відносності. Інші супутники - це ALMASat-1, дослідна розробка для спостережень за Землею, що належить Болонському університету (Франція), і сім CubeSats, стандартизованих мікросупутників, створених декількома європейськими університетами по освітніх проектах. Призначені вони для найрізноманітніших завдань - від одержання високоякісних зображень Землі до випробувань нових технологій радіотрансляції та сонячних батарей.

У подальших планах - п'ять запусків до 2016 року. Їх оплатить ЄКА, супутники якого і будуть основними вантажами РН у найближчі роки. Таким чином у космос відправляться Sentinel-2, Sentinel-3, Proba-V і Aeolus, а також LISA-Pathfinder - для вивчення гравітаційних хвиль. Після 2016-го оператори носія будуть самостійно шукати комерційне навантаження на ринку. Як потенційних клієнтів розглядаються національні космічні агентства, університети та комерційні компанії.

Ракета готова до першого запуску. (Фото S. Corvaja / ESA.)

За словами Антоніо Фабріцці, голови підрозділу запусків ЄКА, «Вега» буде використовуватися в основному для супутників, що ведуть спостереження за поверхнею Землі. «У той час як астрономічні супутники, що вивчають зірки, стають усе більшими і більшими, ситуація з апаратами, які займаються моніторингом земної поверхні, прямо протилежна, - зауважує пан Фабріцці. - І дійсно, міні-супутники здатні на багато що, та й економічна криза повертає інтерес саме до такої техніки». Одне погано: «Вега» не зможе запускати телекомунікаційні супутники, що складають найбільш значну у фінансовому відношенні частину ринку, тому що їх треба виводити на орбіти, що знаходяться значно вище 700-кілометрової межі цього РН.

Нішею «Веги», як передбачається, стануть невеликі супутники національних космічних агентств Європи, що виводяться сьогодні в основному українськими ракетами-носіями «Дніпро» та індійськими PSLV. Правда, як відзначає Філіппо Граціані, інженер, що займається розробкою космічної техніки в університеті Ла-Сапієнца (Італія), ЄКА застосовує однакові норми та підходи як до малих вузівських місій, так і до великих, вимагаючи від університетів безліч супровідної паперової роботи та досить дорогих тестів, здійснення яких - непід'ємна проблема для освітніх установ.

Джерело: InfoNova.org.ua

За матеріалами: science.compulenta.ru