Океани, що існували на Марсі у минулому, з високою ймовірністю були дуже холодними, а їхні береги покривали могутні льодовики. Такий висновок група вчених представила у своїй статті в журналі Nature Geoscience. 

Фахівці аналізували розподіл на Червоній планеті мінералів із групи філосилікатів - вони утворюються з магматичних порід при їхньому тривалому контакті з водою. На північній півкулі планети, на відміну від південної ці мінерали практично не представлені.

Існуючі на сьогоднішній день геологічні моделі, що описують минуле Марса, передбачають, що "замолоду" Червона планета несла ріки та океани - у тому числі, і на північній півкулі. Одним із доказів існування води на Марсі є поклади філосилікатів. Автори нової роботи пояснюють їхню відсутність у північній половині планети суворим кліматом - присутній там океан знаходився практично на межі замерзання, а його береги покривали льодовики. Ці дві особливості перешкоджали утворенню філосилікатів, навіть незважаючи на те що породи, які знаходяться на дні океанів, постійно контактували з водою.

Поклади філосилікатів у великій кількості присутні у місці посадки нового марсоходу NASA MSL (Mars Science Laboratory - наукова лабораторія для дослідження Марсу). За підсумками довгих нарад і голосувань фахівці прийняли рішення, що метою апарата, обладнаного величезною кількістю різноманітних наукових приладів, стане кратер Гейла. Його діаметр становить близько 150 кілометрів, а всередині розташовується насип із древніх осадових порід висотою близько 5 кілометрів.

За матеріалами: lenta.ru